Почаївська
друкарня
1734—1917

ФИЛИПОВИЧ Іван, також підписувався як Іван Йосиф (р. н. невід.-1767) і друкар 1740—1760-х років, майстер сюжетної гравюри. Оздоблював (переважно технікою сухої голки) видання Львівської Братської, Унівської, Почаївської та Бердичівської друкарень, а також друки Єзуїтської Колеґії. Відомі його 216 книжкових і естампних гравюр

ЗУБРИЦЬКИЙ Никодим. (? р. н. -1724.) - гравер на міді й дереві. Відома робота "Облога Почаївського монастиря 1675 р. " мідьорит. 1704 р. Почаїв. Під зображенням гравер помістив шість двовіршів, які у своєрідній поетичній формі пояснюють диповижну сутність того, що сталося.


АНАТОЛІЙ - художник 2-ї половини17 ст. Родом з Волині. Ієромонах Почаївської лаври. Автор великого полотна "Облога Почаєва турками 1675 р." (до кінця 19 ст. зберігалося в Почаївській лаврі). Гравюру на міді цього самого змісту та подібної композиції виконав гравер Н. Зубрицький (1704). Словник художників України. Київ 1973. ст. 10.
ГОЧЕМСЬКИЙ (Гошемський) Адам (рр. н. і см. невід.) - гравер на міді й дереві 70-80 - х рр. 18 ст. Працював у Почаєві. Адам Гочемський працював як ілюстратор і залишив, крім релігійних сюжетів, цікаві гравюри з історії Почаївської лаври та зарисовки місцевостей Волині. Автор гравюр: "Решневська богоматір" (1770, 1774), "Св. Василій" (17750, види Єрусалима та Константинополя (1778), "Розп'яття" (1778, 1784). Ілюстрував книги "Трефолігіон" (1777), "Служебник" (1778).

ГОЧЕМСЬКИЙ (Гошемський) Йосиф (рр. н. і см. невід.) - гравер на міді й дереві. Йосип Гочемський, що працював у Почаєві між 1740 та 1760 роками, дав особливо цікаву колекцію ілюстрацій, досить тонко виконаних, із життя Ісуса Христа. Це були переважно невеликі ілюстрації, сила яких полягала в тонкості виконання й які в добу рококо спеціально увійшли в моду, оздоблюючи книжечки мініатюрного формату. Серед творів Г. естампи "Йосип з братами" (1745), "В'їзд до Єрусалима" (01745 , "Притча про фарисея" (1767), іл. до "Требника ()1741", "Тріоді пісної" (1767), "Апостола" (1768).



ГЛОВАЦЬКИЙ (Головацький) Яків (Ісихія) Гнатович (н. 1735, Винківці тепер Хмельн. обл. - р. см. невід.) - живописець. З 1752 був малярем Почаївського монастиря, пізніше став монахом. Жив також у Загорівському та пПідгаєцькому монастирях. Виконав настінний розпис у Василанській церкві мю Бучач (бл. 1770). Г. написав портретфудатора Бучацького монастиря М. Потоцького (70-і рр. 18 ст., костьол у Бучачі). - художник 2-ї половини17 ст. Родом з Волині. Ієромонах Почаївської лаври. Автор великого полотна "Облога Почаєва турками 1675 р." (до кінця 19 ст. зберігалося в Почаївській лаврі). Гравюру на міді цього самого змісту та подібної композиції виконав гравер Н. Зубрицький (1704). Словник художників україни Київ 1973. ст. 56.

ГУСАКІВСЬКИЙ Генадій (1725, с. Попівці на Волині -1770, с. Кам'янка, тепер Вол. обл.) - живописець. У 1753 вступив малярем до Почаївського монастиря. Малював ікони. Словник художників україни Київ 1973. ст. 69

КАЛИНОВИЧ Степан-Сава (р. н. невід.), с. Довжок, тепер Чернів. обл. - р. см. невід.) - маляр 18 ст. У 1760 К. працював у Почаївському монастирі. Перебував у с. Жабному на Волині, потім у Загорівському монастирі з метою вдосконалення в малярстві, що пізніше - у Добромильському. Виконува
CТРІЛЬБИЦЬКИЙ Федір (Теодор)(р. н. невід). - гравер працював у Почаєві. Автор гравюр "Апостоли Петро і Павло несуть модель Почаївської церкви", "Йов Почаївський", великі титульні сторінки до Почаївської біблії (1798). Словник художників україни Київ 1973. ст. 221.


Стрільбицький Іван — гравер на міді кінця 17 — початку 18 століття школи О. Тарасевича.

КАКОЙЛОВИЧ Варлаам ігумен Почаївський з 1743 по 1752 рік; з 1752 р. коректор Почаївської друкарні; помер 1763 р.

ГРОМАЧЕВСЬКИЙ Адріян-Антін (1739-1741) префект (керівник) друкарні.

КОБЕРСЬКИЙ Спиридон (кін. 18 ст.) префект (керівник) Почаївської друкарні, отримав дозвіл луцького єпископа Кипріяна Стецького на друк книг для російських старообрядців. Спиридон Коберський підтримував дружні стосунки з керівником Києво-Печерської друкарні Юстином. Як пояснював пізніше Юстин, обидва друкарі, враховуючи свою належність до однієї нації і давнє знайомство, домовилися про спільні видання: Спиридон надсилав до Києва дрібні почаївські видання, Юстин додруковував до них титульні аркуші з позначенням Київської друкарні, а частину тиражу пересилав у Почаїв. Ці незаконні, з точки зору властей, дії було розкрито 1801 р.

КОЗУБСЬКИЙ Гедеон ігумен Почаївський з 1730 по 1736 р. Разом з єпископом Рудницьким може вважатися фундатором Почаївської друкарні; він підписав передмову до першої Почаївської книжки — «Служебника» 1735 р.

РУДНИЦЬКИЙ Феодосій перше ігумен Почаївський (1728 — 1730), а потім єпископ Луцький та Остріжський (1730 — 1748), фундатор Почаївської друкарні. 1759