Друкарні Волині

Друкарство на Волині.ІІІ частина. Іван Огієнко Історія українського друкарства....>>>


Борозна першого друкаря. І.Сайчук. Л.Лагановський.
...Книговидання в Луцьку розпочалося 1628 року твором чисто світського характеру - брошурою, яка містила так званий "Лямент посвятобливо зошлом отцу Іоанне Василевичу", написаний Давидом Андрієвичем....>>>

Друкарство на Волині.ІІІ частина. Іван Огієнко Історія українського друкарства....>>>

Острозька друкарня. 1577
Друкарні князя Костянтина Костянтиновича Острожського.

Загалом тут було надруковано не менше 25 назв книжок.
Друкарі Острозької друкарні. У післямові до Біблії 1581 року Федорович пише, що працював не сам, а разом зі своїми однодумцями й соратниками. Серед них, напевне, були:
Іван Федорович (син)
Гринь Іванович із Заблудова (учень)
Сідляр Сачко Сенькович (учень Федоровича зі Львова)
Корунка Семен (учень Федоровича зі Львова)
отець Мина (знайомий князя Курбського)
пресвитер Василь

РАДИШЕВСКИЙ АНИСИМ МИХАЙЛОВИЧ В Острозькій друкарні оволодів друкарським ремеслом українець з Волині, наприкінці 1585 р. або на початку 1586 р. переїхав до Москви і став палітурником при Друкарському дворі, в 1605-1610 рр. був провідним майстром Друкарського двору, а пізніше — Пушкарського приказу. Радишевский в 1606-1610 гг. выпустил в свет превосходно оформленное Четвероевангелие и большой по объему (1266 л.) Устав церковный. В 1607-1621 составил "Устав ратных, пушечных и других дел, касающихся до воинской науки" (издан 1777-81). Книга основывалась на иностранных источниках, но в ней был обобщен опыт русских пушкарей. "Устав" содержал практические сведения из области математики. В книге дано описание приборов, употреблявшихся в артиллерии; подробно изложены знания в области химии, что нашло применение в изготовлении взрывчатых веществ, красок, чернил, олифы. Примером обобщения производственного опыта служила "Книга сошного письма", содержащая знания по геометрии и их применению в измерении земельных площадей. Умер ок. 1630.

СИМОН ПЕКАЛІД. (Пекальський, Пенкаля, Пекалід). Придворний поет у князів Острозьких, очевидно, пробував при дворі Януша Острозького, якому й присвячено поему «Острозька війна». Знаменитий його твір “Про Острозьку війну під П’яткою”, виданий у 1600 (1567) році в м. Олькуш поблизу Кракова у родині міського радника Тобія Пенкалі. У 1585 р. вступив до Краківської академії і в 1589 р. одержав ступінь бакалавра мистецтв. Коли йому було присвоєно це звання, у книзі запису «Книзі промоцій» було зазначено, що він “Ruthenus factus”, тобто що він став русином. Його твір був про війну князя Острозького з повстанцями під проводом Кшиштофа Косинського. У поемі автор хвалить Острозьку академію, яку називає тримовною, що було знаком європейськості. У творі він веде родовід Князя Острозького від легендарних Кия і Руса, згадує про Данила Галицького як родича Князя Острозького. Згадує про те, що Данила Галицького першого з українських князів було короновано. Головний акцент він робить на тому, що прославляє боротьбу Князя Острозького з татарами. Таким чином Князь Острозький захищав Королівство Польське і всю Європу. І це його величезна заслуга. А Кшиштоф Косинський неправильно зробив, що виступив проти нього, стверджує Пекалід – краще б він пішов воювати з турками і татарами, аніж із Князем Острозьким. Тут дуже багато Симоном Пекалідом закладено символізму і великого змісту. Інший відомий твір поета «Епіталема (весільна пісня) на честь Івана Фелікса Гербурта та Єлизавети Заславської із Острозьких» (Львів, 1601). Про життя С. Пекаліда після 1601 р. даних нема. Писав латинською мовою.

Острозькі письменники кінця 1590-х років.Михайло Грушевський. Історія української літератури.....>>>

Острозька академія: редагування і видання книг.Ярослав Ісаєвич. Українське книговидання. Друкарні України на зламі XVI-XVII ст.....>>>

Смотрицький Герасим. Ключ царства небесного. Острог, 1587. ...>>>

Іван Огієнко. Історія українського друкарства.
XI. Огляд волинських друкарень....>>>

ОСТРОЗЬКА ПАПІРНЯ. 1595 р. перший водяний знак Острозької папірні, котра проіснувала пів століття. Перша документальна згадка про папірню майстра Войцеха в угоді про поділ маєтків між братами Янушем і Олександром Острозьким складена в Кракові 1603 р. Папірня в Острозі, прибутки від якої йшли на шпиталь, заснований Ганною-Алоїзою Острозькою, згадується 1636 р., але її зруйнували 1648 р. війська Богдана Хмельницького. Остання згадка в ревізії замку та міста Острога 1654 р. Збереглись згадки про трьох майстрів Войцеха, Амвросія та Казимира. На сьогодні відомо 17 водяних знаків папірні.

Дерманська друкарня 1604

Острозький призначив Івана Федоровича управителем друкарні Дерманського монастиря. Федорович пропрацював там два роки, очікуючи повернення всіх посланців князя зі списками Біблії.
Имеются документы 1565-1566 гг., говорящие о "Иване Друкаре, справце монастыря Дерманского", но не в связи с книгопечатанием. В них идет речь об обычных в Польско-Литовском государстве того времени "наездах" из села Купина, принадлежавшего Дерманскому монастырю, на соседнее село Спасовку. В нездах этих принимал участие и Иван Федоров. посланців князя зі списками Біблії.
1576 році Федорович переходить до Острога.
1602 - Острозька друкарня перенесена в Дерманський монастир. Из книг, напечатанных в дерманской типографии, сохранилось две: богослужебная - Охтаик и полемическая - "Лист Мелетия... до Ипатия Потея... епископа володимерского"
"Охтаик, сиреч Осмогласник" вышел в свет в 1604 г. Печатником его был, как видно из подписи под послесловием, "Дамиан недостойный презвитер". Это фолиант, содержащий более 420 листов. Напечатан он тем же шрифтом, что и большинство Острожских изданий, оттиснуты с московских и заблудовских досок. Орнаментика "Охтаика" носит случайный характер. В нем две федоровские заставки. Одна, починенная, оттиснутая с той же доски. Еще одна концовка - инициал "Т", оттиснутый с доски широкошрифтной Псалтыри, положенный боком. Этот факт очень интересен, доску - буквицу из московской широкошрифтной безвыходной Псалтыри мог привезти в Дерманъ, на Украину, только москвич, в первую очередь Федоров. Пять узких заставок с узором на белом фоне, по-видимому, оттиснуты, как и в "Книге о постничестве" Василия Великого, с досок виленского Евангелия 1575 г. Петра Мстиславца. Возможно, такого же происхождения и одна широкая заставка на л. 81 II счета. Пять других заставок выполнены в том же стиле. Одна широкая заставка на л. 41 III счета восходит к федоровской. В функции концовки несколько раз встречается изображение "страстей господних" - креста, копья и трости.
В следующем году из дерманской типографии вышел упомянутый "Лист Мелетия святейшего патриарха александрийского... до... Ипатия Потея, будучого еще на тот час епископа володимерского". Это небольшая книга, скорее брошюра, в 4-ю долю листа. Печатал ее тот же "Дамиан, недостойный презвитер", после выхода в свет этого "Листа" дерманская типография прекратила свое существование.
1605 - друкарня з Дерманського монастиря пернесена в Острог.

Борискович Ісак, з волинських дворян, ігумен Дерманського монастиря, пізніше єпископ Луцький та Остріжський; постриженець Києво-Печерської Лаври, широкоосвічена людина. Згуртував в Дерманськім монастирі гурток вчених і розпочав тут друкарство. Пробув в Дермані десь по кінець 1605 р. Помер в 1641 р. в Києво-Печерській Лаврі.

Княгиницький Іов, помагав друкувати в Дермані в 1603 — 1604 рр. Октоїха. Див. вище. С. 213. Пробув в Дермані десь до початку 1605 р.

Костянтинівська друкарня

Третя друкарня, яку заснував на своїх землях князь Костянтин Костянтинович Остріжський, була друкарня в місті Костянтинові;

Рохманівська друкарня

Рохманів — це містечко на Волині Кременецького повіту, в 2 верстах від стольного колись міста Шумська,належав Рохманів князям Вишневецьким
1619 році відомий письменник та освітній діяч Кирило-Транквіліон Ставровецький опублікував складене ним же «Євангеліє учительне» вже у Рохманові, куди переїхав, перевізши й друкарню.

000

000