|
|
КОВЛЕ 1310-1518. КОВЕЛЬ.
Спис. Слов'янське поселення ІІІ-ІV ст. Розкопки 1850 р. в Ковелі.
КОВЕЛЬ. Легенда
На сьому місці, де зараз Ковель, колись стояла невеличка кузня і кілька хат, а кругом були ліси й болота...>>>
КНЯЗІ КОВЕЛЬСЬКІ.
ПАВЛО-КАРОЛЬ САНГУКОВИЧ [?], 1390 — 1439 ?
МИХАЙЛО САНГУШКОВИЧ, після 1455 — після 1511. Записаний у Супральському пом'янику (поз.65). Хрестильне ім'я Пилип, а чернече — Сильвестр (Холмський пом'яник).
ІВАН МИХАЙЛОВИЧ, після 1511 — близько 1516
Дружина Анастасія Семенівна Олізаревич
ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ, близько 1516 — 1540 САНГУШКО-КОВЕЛЬСЬКИЙ († бл.1558)
Дружини: 1). Ганна Скорутянка; 2). Софія Андріївна Лозка
АНДРІЙ ГРИГОРОВИЧ САНГУШКО-КОВЕЛЬСЬКИЙ († 1591)
Дружина Софія Павлівна Сапєга
АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ КУРБСЬКИЙ, 1564 — 1583
ДМИТРО АНДРІЙОВИЧ КУРБСЬКИЙ, 1583 — 1590
Н.А. Дурова. КАВЛЕРИСТ-ДЕВИЦА.
....Я приехала в Ковель. Подорожная моя только до этого места;
однако ж полка Мариупольского здесь нет, он квартирует в Луцке и его окрестностях; я не знаю, что мне делать! Луцк от Ковеля в пятидесяти верстах; денег у меня один рубль...>>>
3-я гвардійська штурмова авіаційна Валдайско-Ковельска Червонопрапорна ордена Суворова дивізія.
Дивізія сформована в червні 1942 року в Калінінській області як 243-я штурмова авіадивізія. Входила до складу 6-й, 15-й і 16-й повітряної армій. Брала участь у боях з демянським угрупованням супротивника, підтримувала наступ з'єднань сухопутних військ у районах Старої Русси, Невеля, на полоцько - вітебському напрямку, а також у Білоруської, Варшавсько - Познанської, Східно - Померанської і Берлінської наступальних операціях. За бойові заслуги перетворена в 3-ю гвардійську штурмову авіадивізію (березень 1943), визнана гідною почесних найменувань "Валдайська" (травень 1943) і "Ковельська" (липень 1944), нагороджена орденами Червоного Прапора, Суворова 2-й ступеня; понад 400 її воїнів нагороджені орденами і медалями, 11 визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.
МЕТРИЧНІ КНИГИ Волинської губерні Ковельського уїзду зберігаються в
Національному історичному архіві Білорусії в м. Мінську.
1.Леликовський 1896 -- 1912
2.Повитьевський 1871 -- 1908
|
|
Фото та почтові відкритки /каталог/.
|
|
ГЕРБ
Сучасний герб.
Затверджений 16. 09. 1993р.
|
Сучасна хоругва. Затверджена 16. 09. 1993р
|
Герб Ковеля.
Затверджений 24.01.1980 р. Автор - Ю.Чеханюк.
|
|
Період царської Росії.
Затверджений 20.07. 1852 р.
|
Період царської Росії.
Проект Б.Кене 1863 р. Затвердження не отримав.
|
|
КАРТИ
Ковель. М 1:100 000. 1,70 МБ.!!!
Топографічна карта M-35-26.
|
|
|
Сучасне фото та графіка. |
Б.Хмельницький.
|
Л.Українка.
|
Залізничний вокзал.
|
|
Меморіал полеглим німцям 1941-1944 рр.
|
|
Синагога в Ковелі. Дора Шампаньєр (1922-1997). 25х34
|
"Турія" О.Гембік.
Ліногравюра, 28х21, 1991
|
"Лікарня" серія "Ковель" О. Гембік.
Ліногравюра, 28х21, 1991
|
АНДРІЙ КУРБСЬКИЙ.
І.З. Мицько. 4.5. Осередки культури при магнатських і шляхетських дворах.
Літературно-перекладацький гурток князя Андрія Курбського в Миляновичах. До визначних культурних вогнищ України другої половини XVI ст. належав миляновицький осередок 2. Його фундатором і керівником став один із чільних російських політичних діячів і публіцистів XVI ст. князь Андрій Михайлович Курбський (1528 — 1583). .... >>>
Едвард Кінан. Відповідь Чарлзові Гальперіну на статтю «Едвард Кінан і листування Курбського-Грозного під прицілом». .... >>>
Князь Андрей Михайлович Курбский «История о великом князе Московском». Н.М. Золотухин.
... Сам A.M. Курбский умер в мае 1583 г. в своем имении в Ковеле и похоронен в Ковельском монастыре Святой Троицы в Вербке ...>>>
БЕГСТВО КУРБСКОГО. Р. Г. Скрынников....>>>
Михайло Грушевський. Історія України-Руси. ТОМ VI.V. Культурно і релїґійно-національний рух на Українї в XVI віцї.
...Другим таким культурним центром на Українї в тім часї був двір московського еміґранта кн. Курбського, що втїкши в 1564 р., дістав від в. князя, Ковельське староство, й осїв ся тут в селї Миляновичах... >>>
|
"Новий Маргарит" А.Курбського.
|
Зішестя Святого Духа на апостолів.
Ковель, початок ХVІІ ст. Музей Волинської ікони.
|
|
КНЯЗІ САНГУШКИ.
|
|
|
|
ТУРІЙСЬК.
|
Костел в Турійську. фото, 1930 рр.
|
Радовичі-Турійськ. Каплиця придорожна 1939 р.,
|
ГОЛОБИ.
|
|
|
|
МИЛЬЦІ.
|
Розпис. Миколаївська церква.
Милецький монастир, 16 ст. |
Розпис. Миколаївська церква.
Милецький монастир, 16 ст. |
|
ЛЮБОМЛЬ.
|
|
|
|
ЛУКІВ (МАЦЕЇВ).
|
Мацеїв (Луків) Почтова листівка, 1938 |
Палац Мацеївських (Луків)
|
КОЛОДЯЖНЕ.
1868 року батько майбутньої поетеси Петро Антонович Косач придбав садибу.
Тут прожила частину свого дитинства, юність, а пізніше. Вже в дорослому віці, не раз відвідувала рідну оселю на Ковельщині. Саме тут, захоплена і зачарована прекрасною природою свого краю, народом його фольклором і міфологією, черпала поетеса творчу наснагу, шукала образи і героїв своїх творів.
У травні 1882 року сім'я Косачів переселилася з Луцька в Колодяжне. Жили в будинку, що звався в родині "великим". У Колодяжному народилися молодші діти Косачів – Оксана, Микола, Ісидора. Вони підростали, а тому 1890 року було побудовано на садибі Лесин "білий" будиночок, а в 1896 року розпочато будівництво "сірого" будинку, в родині його ще називали батьківським. Косачі дуже любили Колодяжне і в листах висловлювали свої почуття: "Колодяжне – це, власне, вдома, а решта, то все так собі – між іншим".
Леся Українка в Колодяжному почала і написала близько 80 літературних творів: "Конвалія", "Сафо", "Русалка", "Співець", "В'язень", "Пісні про волю" та ін. Вона записала пісенну частину свята Івана Купала, багато щедрівок, колядок, обрядових пісень, повір'їв, казок, уклала курс "Стародавня історія східних народів" і перша збірка поезій остаточно готувалася до друку в Колодяжному.
|
Лірник з поводирем.
фото М. Косача, 1893, Колодяжне.
|
|
|
|

|
|
|
| |