Церква св.Василiя (ротонда) 15ст.

За мiсцевими переказами князь Володимир, повертаючись з походу проти бiлих хорватiв в 992 р., зупинився в м.Володимир-Волинському, i тут в подяку Богу за вдалий похiд, наказав кожному iз своєї дружини принести по однiй цеглинi i таким чином за один день спорудив храм, який в честь його християнського iменi був освячений в iм'я святого Василiя. Коли i ким побудована нинiшня церква, невiдомо. На шифернiй дошцi, вмонтованiй в стiну з пiвнiчної сторони уцiлiв слов'янський напис, настiльки незрозумiлий, що з нього можна розiбрати тiльки три слова " Помози Боже... княж" i число "670г", що вiдповiдає 1194року. Ця дошка була втрачена в 1914 роцi, пiд час першої свiтової вiйни. Вперше в iсторичних документах про неї згадується в 1-й чвертi XVI столiття. В 1523р. польський король Сигизмунд 1 видав Cангушко-Ковельську грамоту на право попечительства. З грамоти видно, що св.Василiвська церква занепала i потребує ремонту. Вiдомо, що священник св.Василiвської церкви Мартин за вiрнiсть православ'ю i небажання прийняти унiю був Iпатiєм Потiєм публiчно вiдлучений вiд церкви, а тодiшнi попечителi Загорiвськi навiть подали в суд на Iпатiя Потiя за побиття священника. Справа розглядалася два роки. Потiй був виправданий Люблiнським трибуналом (декрет вiд 30.05.1603р.) В 1844 роцi казною були видiленi грошi на вiдновлення церкви. Тодi ж з захiдної сторони була прибудована невелика кам'яна дзвiнниця, а церква i погост обнесенi кам'яною стiною. З давнього майна церкви зберiгся образ Св.Богоматерi, що був перенесений з (мiсцевої) Введенської церкви, яка знаходилась поруч i згорiла в 1859р. Василiанський монах Iгнатiй Кульчицький в своїй книзi "Specimen Ecclesiae Ruthenicis" (виданa в Римi у 1734р.) пише, що образ цей привезено з Грецiї, але коли та ким, невiдомо. Церква в планi восьмипелюсткова, бiльшi конхи ( заокругленi виступи) чергуються з меншими, складається враження, що стiни хвилястi. До реконструкцiї та прибудови тамбура церква мала шоломоподiбну покрiвлю. Невеличку за розмiрами будiвлю прикрашають два портали, один з яких оздоблений бiлокам'яною рiзьбою. Археологiчнi знахiдки бiля церкви - цегла, фрагменти рожевого цементу, шматки каменя з орнаментом, вказують на те, що на мiсцi Василiвської церкви iснувала бiльш рання споруда, деякi її частки ймовiрно були використанi при побудовi iснуючої церкви. Пiдтверджують дану версiю археологiчнi вiдкриття. Поруч св.Василiвської церкви в 1955 роцi в скверику, за кiлька крокiв вiд ротонди, професором М.Каргером були викопанi руїни невiдомого храму.

В 1887 роцi в пам'ять 900-рiччя Хрещення Русi у Володимирi при св.Василiвськiй церквi було засноване Православне Свято-Володимирське Братство, одним iз основних завдань якого було збереження древнiх церковних пам'ятникiв, в т.ч. збереження Мстиславового храму вiд дальшого руйнування. В число завдань входило обладнання сховища древнiх лiтературних та iнших пам'яток i бiблiотеки з книг релiгiйно-мирського змiсту.

ХIII ст., кінець — XIV ст., початок. Будівництво у Володимирі (Волинському) Василівської церкви-ротонди. Пам'ятка романського архітектурного стилю. Перебудовувалася у XIX ст.