Устилуг. Міст на р. Буг." Фото, 1939 р.	"Батарея школи підхорунжих артилерії" Устилуг, фото, 1937 р.
БРОМИРСЬКИЙ ПЕТРО (1886-1919/20).
СТРАВИНСЬКИЙ ІГОР (1882-1971) ТУТ ВІН СТВОРИВ: "ФЕЄРВЕРК", "СОЛОВЕЙ", "ЗОРЕЛИКИЙ", "ВЕСНА СВЯЩЕНА", "ПЕТРУШКА", "ПАСТОРАЛЬ", "ЖАР ПТИЦЯ", "ФАНТАСТИЧНЕ СКЕРЦО", "ВЕСІЛЛЯЧКО (Свадебка)". "Наше призвіще було Сулима-Стравинські..., але коли Росія анексувала частину Польщі, "Сулима" з якоїсь причини було випущено з нашого прізвища" Диалоги. - Л., 1971, С. 23. «В 90-х годах прошлого века врач Гавриил Носенко, муж сестры моей матери (а с 1906 года мой тесть), купил там винокуренный завод и несколько тысяч гектаров земли. Его поместье было среди лесов, рек и полей пшеницы, климат там был очень здоровый, и по этой причине меня и моего брата Гурия родители посылали туда с 1896 до 1900 года. Я говорю «посылали», так как мы с братом жили там одни с нашими двоюродными сестрами Екатериной и Людмилой Носенко, в то время как мои родители ездили в Печиски». Вперше попав в Устилуг 1890 р. в родовий маєток дядька И.Ф. Стравинського з материнської сторони Г.Т. Носенко. 1892-1914 рр. жив і працював у цьому мальовничому місті Ігор Федорович Стравинський - всесвітньо відомий композитор. У 1906 р. І. Стравинський одружився на своїй двоюрідній сестрі, Катерині Гаврилівні Носенко, — дівчині рідкої щиросердечної краси, що серйозно займалася музикою, живописом, літературою. Імператорське законодавство забороняло шлюби між двоюрідними братом і сестрою, а наречена Стравінського, подруга юнацького років Катерина Носенко, приходилася йому кузиною. Заручини відбулися в маєтку Омельно Волинської області (нині — Макаревичи), що належали двоюрідньому брату нареченої. Священика, що не задавав зайвих питань, відшукали в Новому селі, тоді пригороді Петербурга. Родичів на весіллі не було; золоті з оксамитом вінці тримали сини Миколи Римського-Корсакова Андрій і Володимир. Незабаром у них народилося двоє дітей: Теодор і Людмила; трохи пізніше любляча дружина подарувала йому ще двох дівчаток - Сулиму (1910) і Милену (1914). З Котюлей, як кликав дружину Стравінський, він прожив 33 роки, аж до її смерті від туберкульозу в 1939 році. Хоча, хто знає, може, і не від туберкульозу — останні 18 років свого життя Катерина Гаврилівна поділяло чоловіка з жінкою по імені Віра — уроджена де Босі, дружина "мирискусника" Сергія Судейкіна котра розлучилася з чоловіком відразу після початку роману зі Стравінським, і біля двадцяти років вони жили втрьох, як Маяковський і Брики. «Це був не просто роман, це називається to fall in love — упасти в любов». Ігор Федорович побудував в помісті дружини Устилузі двохповерховий будинок в стилі швейцарського шале за власним проєктом де було два великих каміна з трубами та балконом. «Райський куточок для творчості», — визнавався композитор у старості, перемінивши не одне розкішне житло в різних країнах (будиночок у Кларане на березі Женевського озера, особняк у Голливуді). Композитор перевіз в Устилуг свій рояль “Бехштейн” і особливо любив проводити тут літні місяці. «Сегодня, 4 ноября 1912-го, воскресенье. При несносной зубной боли кончил музыку Sacr'a» — написано на эскизах «Весны священной», подаренных Дягилеву. Вот она, правда, — не только подсмотренные и собранные по соседним дворам обряды и песни, не только записи бродячего лирника — больные зубы, может, больше всех «дыхали». 1914 р. Устилуг стає в центрі військових дій, Стравинський виїздить назавди за кордон. Втрата Устилуга була травмою до кінця життя І.Стравинського. По словах М. Реріха (Обращение в Аудитории Ваннамэкера на собрании Лиги Композиторов, Нью-Йорк, 1930), ескізи до «Весни» та його картина "Ункрада" були знищені в Устилузі. Після війни 1928 р. І.Стравинський та управитель маєтку Г.П.Белянкін хотіли повернутись в Устилуг але польський уряд не дозволив. Всю власність було доручено продати володимир-волинському лісоторговцю Володимиру Іоінзону, защо було утримано 5000 доларів з яких 3000 передано І.Стравинському. 1962 р. готуючись до поїздки в СССР після 50 річної розлуки з батьківщиною, композитор просить включити в поїздку Устилуг, але в цьому влада відмовила. РАЙСКИЙ УГОЛОК ДЛЯ ТВОРЧЕСТВА. Владимир КОВАЛЬЧУК, г. Луцк. №67 12.04.2001 “День”. ... В Печисках Игорь познакомился со своей двоюродной сестрой Катей, дочерью тетки Марии и дяди Гавриила Носенко из Устилуга...>>> ВОКРУГ “ВЕСНЫ СВЯЩЕННОЙ”. Переписка И.Ф. Стравинского и Н.К. Рериха. Опубликовано: Петербургский Рериховский сборник. № 4. СПб.: издательство СПбГУ, 2001. С. 432-457.>>> ВОЛЫНЯНИН С ТЫСЯЧЕЙ ЛИЦ. Опубликовано: Петербургский Рериховский сборник. № 4. СПб.: издательство СПбГУ, 2001. С. 432-457.>>> ДЖЕРЕЛА НАТХНЕННЯ Петр ЧЕЧЕЛЮК. № 5 (278) Суббота, 5 - 11 Февраля 2000 года. ЗЕРКАЛО НЕДЕЛИ >>>
Будинок І. Стравинського. Устилуг.	І. Стравинський записує наспів лірника. фото, 1907-1908 рр., м. Устилуг.
І. Стравинський. фото, 1908-1910 рр., Устилуг.	І. Стравінський створює "Весну священную" (в Устилузі). Малюнок Пабло Пікассо.
К. Реріх. Поцелуй землі. Ескіз декорації до балету І.Стравинского "Весна Священна"	М. Реріх. Жрець. 1912 Ескіз декорації до балету І.Стравинского "Весна Священна".
К. Реріх. Ескіз декорації до балету І.Стравинского "Весна Священна".	М. Реріх. Ода весні. 1912. Ескіз декорації до балету І.Стравинского "Весна Священна".
Памятник І. Стравинському. Ск. О. Байдуков.	М. Реріх. Три персонажа. 1912 р. Ескіз декорації до балету І.Стравинского "Весна Священна".
К. Реріх. Сцени язичної Русі. 1945. Ескіз декорації до балету І.Стравинского "Весна Священна".	М. Рерих. 1912 р. Ескіз костюма Щеголихи до балету І.Стравинского "Весна Священна".