Струков Дмитро

Москва

Струков Дмитро

1828 - Струков Дмитро (рос. Струков Дмитрий Михайлович) народився в Москві.
1830 - під час холери, сім'я переїхала в Нижній Новгород, а через п'ять років - в Верхотурьї, потім - в Нижній Тагіл.
1840 - після повернення в Москву поступив в школу малювання (згодом - відоме Строгановське училище).
1849 - відкрив школу малювання при Троїцько-Сергієвській Лаврі, що стала згодом відомою школою іконопису.
1 850 - запрошений настоятелем Саровської пустелі малювати пам'ятники цієї обителі. Взяв участь у відкритті школи малювання при Дівеєвському жіночому монастирі. З цього часу він став багато подорожувати по Росії, замальовуючи храми і
монастирі.
1853 - отримав звання некласного художника портретного акварельного живопису.
1858 - став видавати журнал «Школа малювання».
1859 - був запрошений в Збройну палата для копіювання музейних пам'яток; з 1860 року він був затверджений художником палати.
1870 - 1880 - викладач в Сергіївській школі.
1873 - викладач при Московському університеті і в 3-й жіночої гімназії, московського комерційного училища.
1860 - реставратор собору Новоєрусалимського монастиря.
1864 - Віленський генерал-губернатор граф М. Н. Муравйов запросив Струкова для участі в художній експедиції по Північно-Західному краю. Основним завданням експедиції було «розвідка в краях давньоруських пам'яток або слідів тих з них, які в сліпій ненависті до православ'я і російської народності були знищені». В ході експедиції художник замальовував аквареллю пам'ятники культури і архітектури, зовнішній вигляд багатьох пам'яток архітектури нині відомий тільки по його роботах. Петербурзький майстер Олександр Беггров виконав
кольорові літографії пам’ятників старовини.
1869 - з ініціативи Струкова було прийнято рішення відкрити в Московському товаристві любителів духовної просвіти відділення іконознавства, куди указом Синоду було наказано настоятелям храмів та монастирів передавати «зайві застарілі і полинялі св. ікони». Поступово було зібрано понад 300 старовинних ікон.
1870 - в Заіконоспаському духовному училищі відкрив класи малювання.
1873 - на Великій Ординці - відкрив іконописне училище.
1871 - реставратор живопису храму Василя Блаженного.
1899 - похований на кладовищі Донського монастиря

«Въ настоящее время къ числу важнѣйшихъ задачъ русскаго государства и общества въ отношеніи къ Волыни относится и та, чтобы представить въ ясномъ свѣтѣ коренныя начала русской народности и православія, развивавшіеся на Волыни въ первый періодъ ея исторіи, обозначить сторонніе и наружные наслоенія на коренной пластъ мѣстнаго русскаго населенія, наложенные на него литовскимъ и особенно польскимъ владычествомъ, и ослабить ихъ дѣйствіе, и, наконецъ, провести въ сознаніе различныхъ слоевъ мѣстнаго населенія мысль о необходимости и неизбѣжности полнѣйшаго объединенія этой окраины Россіи съ другими коренными ея частями»

Восени 1866 року західними краями Російської імперії мандрував дійсний і таємний радник Помпей Батюшков. Разом із ним «съ Высочайшаго свѣдѣнія» перебував художник Московської оружейної палати Дмитро Струков. Саме він зробив серію акварелей, за якими потім у петербурзькій майстерні Олександр Беггров виконав кольорові літографії волинських пам’ятників старовини

Памятники русской старины в западных губерниях. Волынь (Вып. 1-2) 1868. 27 c.14 л. ил. (Вып. 3-4) 1869. 15 с.14 л. ил. Кольорові літографії виконані Олександром Беггровим за малюнками Дмитра Струкова

Памятники русской старины в западных губерниях. Холмская Русь. 1885. 18 л. ил. Продолжение. 1885. 13 л. ил

Із серії акварелей з експедиції по Північно-Західному краю. 1866