Микола Черенюк (Луцьк)

Хисткими дорогами мистецтва. До творчої біографії художника О.Шмакова.

Творчість луцького художника Олександра Шмакова, якому б нині виповнилося 60 роки відома лише вузькому колу спеціалістів, місцевим художникам старшого і середнього поколінь

Він розпочинав свій творчий шлях з групою молодих художників, більшість яких після навчання в Київському художньому інституті повернулася на Волинь, з іншими художниками що приїхали сюди з різних міст України.

Творче життя міста 60-років пожвавилося завдяки активності творчої групи молодих митців. Початок творчості багатьох з них припадає на хрущовську "відлигу", коли в тіні було холодно особливо в провінції, а попереду чекали ще важчі часи. Серед художників Луцька був дуже помітні” О. Шмаков, який своєю творчістю притягував і групував довкола себе молодь. Надто небагато було відпущено - всього 12 літ праці як професійного художника. Його небуденність, своєрідністі особистості, суперечливість подібна до його невгамовного таланту. Він багато прагнув але не встиг, його життя безглуздо і трагічно обірвалося в 38 років.

Народився Олександр Шмаков 5 січня 1939 р. в Донецьку (колишнє Сталіне) в багато дітній сім'ї шахтаря. Обдарованого хлопця, сина загиблого шахтаря, помітили і прийняли на навчання в Республіканську художню середню школу їм Т Шевченка. Все на перших порах для юного художника складалося якнайкраще. З 1958 р. він студент Київського художнього інституту, його вчителями були художники І. Н. Штільман, В. М. Костецький, В. І. Забашта. Але він не зміг завершити навчання на живописному факультеті, до того ж його взагалі ледве не виключили і вузу за " живописноє хулиганство". Напевно, не з усім погоджувався шахтарський син чого вимагала академічна муштра. Лише завдяки заступництву спортивної кафедри вузу йому, як спортсмену, вдалося залишитися в інституті і завершити навчання на художньо-педагогічному факультеті.

О. Шмакова як художника формувала атмосфера диспутів і творчого пошуку 60-х років і тяжіння до вільної інтерпретації натурних вражень стало виявлятися в грі кольорових пліч фактурній виразності живописного шару.

В музеї зберігаються роботи студентських років, сповнені енергії мазка, світла і кольору які вже визначають напрямок його уподобань. Портрет колгоспниці", "Жінка, що нанизує тютюн", "Колгоспниця з села Баршинівці".

Після переїзду до Луцька (1964 р. ) він працює рік завучем Луцької дитячої художньої школі але прагнув іншого. Згодом О. Шмаков переходить на роботу у Волинські виробничо-художні майстерні. Активно працює творчо, бере участь в республіканських і всесоюзних художніх виставках.

В його художній практиці виявляється зв'язок з роботами тих майстрів, які замість повсякденної побутовості в традиційному значенні переосмислили саме поняття повсякденні будні і яке стало у них "героїчними буднями". На художніх виставках в 60-і роки з'являються твори, в яких акцентується енергійно-вольове начало. Художній лад цих творів тяжів до монументалізації форм, лаконічно побудовано композиції, аскетизму кольорового рішення. Проте художник недовго залишався в полоні живопису "суворого стилю". В ескізі розпису "Монтажники" він зобразив робітників, об'єднаних однією дією. Ця робота в творчості художника визначає кінець старого і початок нового. Його романтичне сприйняття світу знайшло відображення в циклі робіт з Півночі, куди О. Шмаков їздив у 1965 р. Його притягувало до природи Півночі і людини яка ще не втратила зв'язку з природою. Засадою нового підйому художника є зацікавленість і любов до реального світу, до прагнення втілити взаємозв'язок взаємовідношення між художником і дійсністю в неповторно-особистому аспекті. В пейзажі "Пташиний базар" захоплює вдало знайдена, добре продумана композиція, побудована на чіткому, виразному силуеті при тотальному використанні деталей. Пейзаж виконано в стриманій холодній гамі, колір лаконічний, і переконливі тональні і кольорові відношення звучні. Твір переконливо передає сувору красу півночі.

Колір в картині "Зустріч з минулим", як і в більшості його робіт, відіграє активну роль. Інтенсивні кольорові плями, нанесені пастозно, створюють ефект, подібний до мозаїчного панно, де кожний живописний пласт незалежний і разом з тим поєднаний один з одним. У великій, як для портретного жанру, за розміром роботі "Портрет художника С. Ольховикова" Олександр Шмаков роскриває образ митця, духовно поєднаного з величною красою північного краю. Хоча твір і написаний в стилістиці гучного звучання, він показує живописця О. Шмакова з іншого боку, де головною думкою для нього в ці часи стає поетизація краси людини і природи та їхня єдність.

Після повернення з Півночі О. Шмаков першим в Луцьку у 1966 році організовує персональну виставку. Друга виставка художника була відкрита посмертно в 1978 році. На ній експонувалися 129 творів, більшість з яких тепер знаходяться в приватних колекціях, а невелика група робіт студентських років і цикл робіт, присвячених Півночі, передані у 1994 році художником і В. Шингуром до Волинського краєзнавчого музею.

В газеті "Молодий ленінець" за 11 лютого 1978 року О. Романенко в статті "Яскрава палітра" писав "Виставка відкрита. Перед глядачем відкривається світ художника, горизонти його почуттів думок звернених через твори до людей. Ми починаємо очима автора сприймати навколишнє життя і не завжди цікавимося особистістю митця. Який він був, волинський живописець Олександр Шмаков?"

Спираючись на натуру, натхненно перетворюючи її, художник О. Шмаков створив за короткий час значну низку творів. Свіжі враження давали йому матеріал для подальшої творчості. Він щедро ділився з глядачем, в нього було прагнення пізнати життя, пізнати, себе. В художника було важке життя без даху над головою, часто без розуміння колег, але він, попри все, творив. Як ще один крок до вшанування пам'яті митця стало відкриття в художньому музеї Луцька виставки творів О. Шмакова до 60-річчя від дня його народження.

Волинський музей історія і сучасність. Науковий збірник 1999. Луцьк.