Рукописи Волині.
З Загорівського монстиря походять також втрачений Апостол 1554 р.а також книги: Пролог (1530), Мінея (1536, 1585, 1639), Євангеліє (1567).
Євангеліє другої половини XVI ст. із с. Іванич, Євангеліє XVI ст. з містечка Александрії на Рівненщині
Освіта і книгописання. М. Б. Боянівська.
...Книгописні осередки існували й у містах Волині та Поділля — Луцьку ....>>>
Живопис Волині XI—XV Століть. Григорій Логвин.
Мініатюрам Добрилового Євангелія фольклорного забарвлення надають опухлі з шоломоподібним закінченням бані та райські пташки з метілкою на чільці. Ця обставина вказує на те, що живопис Волині формувався під значним впливом народного мистецтва....>>>
Трірський Псалтир. 1078—1087 рр.
Кодекс Гертруди, Молитовник Гертруди, Трірський Псалтир, Эгбертінський псалтир, Егбертовий Псалтир, trier Psalter. Зберігається у кафедральній скарбниці Національного Археологічного музею Чівідале (Чівідел’я), Італія.
Трірський Псалтир, Молитовник дружини волинського князя Ярополка, Ірини (Гертруди), дочки польского короля Мешка II матері князя Ярополка-Петра Ізяславича, котрий княжив у Володимирі-Волинському й загинув у боротьбі з Ростиславичами (1085) від рук насланого душогубця. Поряд із мініатюрами німецького походження має п’ять мініатюр, Українського походженням, тематикою і стилем. Мініатюри Трірського Псалтиря постали на Волині, точніше, в Луцьку або Володимирі-Волинському. Псалтир, складається з кількох частин. Найстарша (аркуші 15-208), тобто сам Псалтир, була написана й розмальована німецькими ченцями з Райхенау для трірського єпископа Егберта в 984-990 рр. Незабаром по її написанні до Псалтиря було долучено аркушики з різними молитвами (219-233), й нарешті з початку кодексу пришито шість аркушів (5-10) із латинськими молитвами Гертруди й п’ятьма мініатюрами східного, візантійського типу. До молитов долучено чотири аркуші (1-4) календарика й пам’ятника.
Гертруда Мєшкувна і її Молитовник.......>>>
Gertruda Mieszkówna i jej Modlitewnik........>>>
Изображения русской княжеской семьи в миниатюрах ХІ ст. Н.П.Кондаков. 1906........>>>
|
Коронування Ярополка та Ірини (Гертруди).
Мініатюра з псалтиря.
|
Богоматір на престолі.
Мініатюра з псалтиря.
|
Розпяття Господнє і Евангелісти.
Мініатюра з псалтиря.
|
Різдво Хрестове.
Мініатюра з псалтиря.
|
Апостол Петро.
Мініатюра з псалтиря.
|
Апостол Петро. Князь Ярополк і його сімя.
Мініатюра з псалтиря, фрагмент.
|
Добрилове Євангеліє 1164
Добрилове Євангеліє написане на Волині, дяком Костянтином (в миру Добрилом). В науковій літ-рі практично загальнопризнано южнорус. волинське походження рукопису (Малкова О. В. Палеогр. описание галицко-волынской рукописи XII в. // Исследования по лингвист. источниковедению. М., 1963. С. 65-78; Тихомиров Н. Б. Каталог русских и славянских пергаменных рукописей XI-XII вв., хранящихся в ОР ГБЛ. Ч. 2: XII в. // Зап. ОР ГБЛ. М., 1965. Вып. 27. С. 95-99, 117-126; Запаско Я. П. Пам'ятки книжкового мистецтва: Укр. рукописна книга. Львiв, 1995. С. 37-38, 189-195; Кат. № 19; Попова О. С. Визант. и древнерус. миниатюры. М., 2003.). Всього в Добрилове Євангеліє налічує 271 лист, палітурка втрачена, обріз пофарбований синьою фарбою. По аркушах (на полях) багато різночасових приписок, містить вказівки, на які дні та свята покладені ті чи інші читання, виправлення, пропущені у тексті слова і частини віршів. Чудові в Євангелії заставки (з плетінь джгутів, крім першої), численні ініціали (серед яких деякі тератологіческого типу), малі ініціали, заголовки і заголовні букви писані кіновар'ю. Для Добрілово Євангелія характерні візантійсько-болгарські форми ініціалів з джгутами, фігурними зображеннями і штучним набором геометричних мотивів. Рукопис прикрашена 4 поліхромними зображеннями пишучих євангелістів, поміщених в інтер'єрі увінчаних хрестом однокупольних храмів, на покрівлях яких сидять павичі. Д. Є. також прикрашають кіноварні заставки Жгутовой плетіння, численні ініціали тератологіческого стилю і плетені, з елементами тератологіі. Постановка фігур в три чверті і важкі контури роблять фігури майже пластичними. Зберігається в Російській державній бібліотеці. Ф. 256 № 103
|
Євангеліст Лука. Добрилове євангеліє.
|
Євангеліст Марко. Добрилове євангеліє.
Мініатюра з псалтиря.
|
Євангеліст. Добрилове євангеліє.
|
Євангеліст. Добрилове євангеліє.
|
Добрилове євангеліє. 1164 р. Добрилове євангеліє.
|
Добрилове євангеліє. 1164 р. Добрилове євангеліє.
|
Апостол Загорівський 1554.
1492 р. шляхтич Олександр Загоровський пожертвував для обителі дзвона із написом: „З ласки Божої я, Олександро Юрьевич Загоровский из жоною своею Настасию, літа 3 тися (7000 р. від створення світу, тобто 1492) придалисмо сей звон к монастыру в Загорові ку чти ку хвалі Пречистой Божии Матери”. Тут діяв скрипторій (рукописна майстерня), шпиталь, друкарня та іконописна майстерня. В 1622–1624 рр. у монастирі перебували мандрівні друкарі Павло-Домжив (Люткович) і Сильвестр, на думку деяких дослідників, вони ж ченці Загорівської обителі. Двічі (1696–1722) тут працював Іов Кондзелевич. Виготовлено такі рукописні книги: Пролог (1530), Мінея (1536, 1585, 1639), Апостол (1554), Євангеліє (1567).
|
Апостол Загорівський.
|
Загорів. Слава і руйновище.
|
Євангеліє апракос повний Бучацьке (Волинське) Євангеліє з ХІІІ ст.
Бучацьке Євангеліє — назва від місця зберігання у василіанському монастирі Воздвиження Чесного Хреста Господнього в Бучачі. Євангеліє є писемною пам’яткою старослов’янської мови києво-руської редакції і шедевром українського пергаментного рукопису часів Волинського князівства. Пам’ятка на кілька століть давніша за славнозвісне Пересопницьке Євангеліє, на якому складають присягу українські Президенти. Бучацьке Євангеліє, яке датується ХІІІ ст., було написане кириличним уставом у часи найбільшого розквіту Волинського князівства за правління володимирського князя Романа Мстиславовича. Риси уставного письма Євангелія зберігають ще класичний для ХІІ ст. образ, цю пам’ятку можна зарахувати до домонгольського періоду, тобто до межі ХІІ—ХІІІ ст. Тут вміщено чотири традиційні євангельські книги, які упорядковані за недільними читаннями, починаючи від Великоднього тижня. Дослідники припускають, що його написали ченці Богородицького монастиря у с. Городище неподалік Володимира-Волинського. Донині вона збереглася не повністю, хоча те, що вціліло (160 аркушів), вважається безцінним духовним скарбом українського народу. У бібліотеці Унівського монастиря на Львівщині свого часу знаходилися пергаменти Бучацького євангеліє. Уперше кодекс був виставлений у 1888 р. на рхеологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові і певний час зберігався в його музеї. Згодом потрапив до Онуфріївського василіянського монастиря у ЛьвовіНині Євангеліє з Волині, зберігається у збірці “Рукописи кириличні” в Львівському національному музеї ім. А.Шептицького.
|
Бучацьке Євангеліє. Ініціал «В»
|
Бучацьке Євангеліє. Ініціал «Р»
|
Бучацьке Євангеліє.
|
Бучацьке Євангеліє.
|
Євангелія апракос повний "Волинське". ХІІІ ст.
Кінець XII(?)–XIII ст. 228 арк. Пергамен, устав. Зміст кодексу: євангельські читання на весь рік, місяцеслов (пам’яті князів Бориса і Гліба, перенесення мощів святого Миколая і освячення церкви великомученика Георгія в Києві або Кипарисі), утрені недільні читання, читання на різні випадки. Рукопис прикрашають мініатюри євангелістів Іоана (арк. 1 зв.), Матвія (арк. 40 зв.), Луки (арк. 91) і Марка (арк. 129 зв.), які сидять у кріслах, пишучи або читаючи. Мініатюри відображають візантійський стиль пізньої комнінівської епохи, засвідчуючи обізнаність майстра з мистецтвом Південних Балкан і Західної Європи та високий рівень професійної культури Волинського князівства. Ініціали і заставки відтворюють орнамент старовізантійського типу, нагадуючи Служебник єпископа Антонія; в оздобленні архітектурних деталей, які слугують тлом для апостолів, помітний вплив романського стилю. Рукопис зберігався (перша згадка 1679 р.) у Синодальній бібліотеці, звідкіля переданий до Центрального державного архіву давніх актів, а на початку 1920-х років – до галереї. Я. Запаско назвав батьківщиною кодексу Володимир (на Волині) Запаско Я. П. Пам’ятки... – С. 239. Третяковська галерея, МК-1 (К-5348).
|
Евангеліст Лука л. 91
|
Евангеліст Марк л. 129 об.
|
Евангеліст Іоанн л. 1 об.
|
Евангеліст Матвій л. 40 об.
|
Рукописи та стародруки Волині
0000000
|
Турійське Євангеліє. Стара Волинь і Волинське Полісся. О. Цинкаловський с.507.
|
Евангеліє апокрос повний. ХІІ-ХІІІ ст. Одеський археологічний музей.
|
Євангеліє Типографське №7. ХІІ-ХІІІ ст. Центральний державний архів давніх актів.
|
Служебник "Варлаама Хутинського"
ХІІ-ХІІІ ст. Державний ісоричний музей.
|
Протекційний універсал володимирського князя Андрія Юрійвича. 1320
|
Панедикти Антіхона Чорноризця.
Володимир-Волинський, 1307 р. Національний музей у Львові.
|
Октоїх Віденський ХІІ-ХІІІ ст. Віденська нацональна бібліотека.
|
Бесіди Григорія Двоєслова на Євангеліє. ХІІІ ст. Холмщина. Російська національна бібліотека. |
Євангеліє апракос повний "Холмське" Холм, ХІІІ ст. Російська державна бібліотека.
|
Бесіди Григорія Двоєслова на Євангеліє. ХІІІ ст. Холмщина. Російська національна бібліотека. |
Повчання Єфрема Сирина Волинь, 1492 р. Російська національна бібліотека.
|
Євангеліє. 1491. Жидичин. Державний історичний музей. |
Євангеліє Волинь, ХV ст. ЦНБ АН України.
|
Євангеліє Волинь, ХV ст. ЦНБ АН України.
|
Вірш "Ох мені жаль" з акростихом "Олена" Кінець 17 - 18 ст. Рукописний збірник
|
Євангеліє типографське №6. ХІІ ст. Центральний архів давніх актів. |
Cлужебник Волинь, XVI ст. Державний історичний музей.
|
Cлужебник Волинь, XVI ст. Державний історичний музей.
|
Мініатюри Андрейчини(вклейки в євангеліє Холмське ХІІІ ст.) ХVІ ст. Російська державна бібліотека.
|
Мініатюри Андрейчини(вклейки в євангеліє Холмське ХІІІ ст.) ХVІ ст. Російська державна бібліотека.
|
Апостол "Христопольський" або "Городиський". ХІІ ст. Львівський державний історичний музей.
|
Граматика слов'янська. Мелетій Смотрицький /Максим Герасимович/. 1619.
|
Євангеліє. Волинь, ХVІ ст.
|
Євангеліє. Волинь, ХVІ ст.
|
Євангеліє. Волинь, ХVІ ст.
|
Євангеліє. Волинь, ХVІ ст.
|
Рукописне Каменець-Стромилівське євангеліє. 15 ст.
|
Кременецька граматика. 1638 р.
|
Пандекти Нікона Чорногорця. Західна Україна, 17 ст.
|
Мініатюра "Єфрем Сирин і Василь Кесарійський". Повчання Єфрема Сирина. Володимир-Волинський, 1492 р.
|
|