МИНУЛЕ І СУЧАСНЕ ВОЛИНІ Й ПОЛІССЯ: край на межі тисячоліть. Матеріали 10 наукової історико-краєзначої конференції. Луцьк 2002 р.

Олександр Остапюк (Любомль)

МАРКИ ВОЛИНІ. УНІКАЛЬНА ЛЮБОМЛЬСЬКА СЕРІЯ.

Тихоплинне життя Любомльської волості було порушено першою світовою війною. Влітку 1915 року німецькі і австрійсько-угорські війська підійшли до річки Буг. Козачі війська разом з адміністрацією волості насильно почали евакуацію населення до Гадяча, Миколаєва, під Брянськ і Курськ, аж до Уралу Восени місто Любомль, як і вся округа, були повністю окуповані. Любомльська округа була поділена на дві зони між окупантами. На північ від села Згорани стояли німецькі війська, а в південній частині і Любомлі була австро-угорська адміністрація.

Австро-угорський уряд на відміну від російського, під впливом українських депутатів з Галичини, Українських Січових Стрільців змушений був зробити деякі уступки українському населенню, УСС, в зоні окупації австро-угорських військ, сприяли тому щоб комендантами на Волині в окупованих містах були не поляки а старшини УСС. Комендант Любомля, якого місцеві жителі прозивали "Золотий Зуб", почав розвивати в місті шкільництво і українські традиції. Так на базі двокласного сільського училища в 1916 році під опікою УСС було відкрию школу, де вперше за всю історію міста навчання велось українською мовою. Місто до 1914 року нараховувало близько 7000 мешканців, а за період окупації зменшилось до 3000 чоловік. В той час в магістрат на рівних правах обирались українці, євреї і поляки. Почали відновлювати свою роботу адміністративні служби, а також поштовий зв'язок. До речі, поштове відділення в місті виникло ще в середині другої половини XIX ст.

У Любомлі окупаційними австрійськими військами було створене етапне поштове відділення 259. Магістрат дав згоду на обслуговування більше як 120 гмін. Це велика територія в яку входило до 900 населенних пунктів. Поштарі використовували штемпелі з ручною Допискою вартості оплати.

Згідно постанови міської Ради Любомля та начальника 259 австрійської етапної пошти підполковника А.Штерната у вересні 1918 року у Празькому мистецько-видавничому підпрнємстві "Уніон" було замовлено серію марок для поштового вжитку цивільного населення Любомльської округи. Малюнки марок були зроблені з фотографій і виконав їх учень Празької мистецької школи Капрі (Капер) Всього було випущено п'ять марок різних кольорів з зображенням найцікавіших архітектурних споруд міста. Марки мали розмір 30х24 мм., або 24х30 мм. Папір був білий або сіро-білий, звичайний, гумований. Було два варіанти марок, з зубцями 11 1/2 і беззубцевий. Беззубцеві марки випускались в листах на тонкому папері. Друкована форма 11 знаків в листі (2х6,одне поле незадруковане). На друкарському аркуші відбито форму два рази по системі тет-беш, Розмір аркушів 180 на І 50 мм. Кожна 11-та марка в листі мала перевернутий номінал.

Написи на кожній марці вгорі на німецькій мові Stadtpost Luboml, внизу на українській мові "МІЙСЬКА ПОЧТА ЛЮБОВНІ", а на номіналі 50 "МІЙСЬКА ПОЧТА В ЛЮБОВНІ". На номіналі 25 написи переставлені місцями, український текст зверху а німецький знизу. Цей самий напис на польській мові розміщений зліва "Росztа mielska w Lubomlu" і справа напис на єврейській мові.

Номінали на марках стоять 5, 10, 20, 25, 50, але в яких грошових знаках не вказано. Швидше за все в гелерах, розмінній монеті Австро-Угорщини, Марки з зубцями випускались на грубому папері, накладом 15000 кожного варіанту.

Ці марки дуже цікаві для колекціонерів по-перше тим, що Любомль - єдине місто в Україні, яке в той період випустило серію марок з місцевими краєвидами, по-друге, вони цікаві тим, то написи на марках зроблені чотирма мовами: українською, німецькою, польською та єврейською (останній напис - на той час взагалі був унікальним для світової практики). До цього жодна з країн не друкувала марки чотирма мовами. Лише Організація Об'єднаних Націй значно пізніше випустила марки на п'яти мовах. Українською мовою надруковано; "МІЙСЬКА ПОЧТА В ЛЮБОВНІ". Слід відзначити, що тоді назви деяких міст вживалися на давній, іноді народній вимові, Це підтверджує і наша землячка, артистка Наталія Ужвій, пишучи в своїй біографії, що вона народилась в Любовні. Але на інших трьох мовах назву Любомль подано традиційно. На жаль, любомльські марки в міжнародному каталозі "Міхель" віднесені до Польщі, а не до України, хоча тоді була австро-угорська окупація. Вони ніколи не згадувались в радянських філателістичних каталогах.

Ці марки свідчать про те, що магістрат Любомля зумів об'єднати не тільки корінне населення, а й національні меншини.

На марках зображені синагога, площа Ринок, костьол (двічі) і православна дерев'яна церква. Подаємо конкретно опис кожної марки за номіналами:

5. Світло-зеленого кольору, із зображенням величної старовинної синагоги з східної сторони, побудованої 1510 року Вигляд з ринкової площі. З фронту будинки мешканців міста Самуїла Гетмана, Якова Натанзона і Броха Шапіро.

10. Матово-кармінова, з видом Ринкової площі і ансамблю мурованих магазинів побудованих гетьманом Браницьким в кінці ХУИІ ст. Також видно два телефонних стовпи на площі і силуети двох людей.

20. Сірого кольору, із зображенням католицького костьолу в фронті будинку Шмусля (Манишес Гінзбург Якова і Давида Корнфрахта).

25. Молочно-синя, із зображенням того ж костьолу Св. Трійці, побудованого 1412 року. На передньому плані видно дзвінницю побудовану 1640 року.

50. Сіро-зелена, із зображенням дерев'янної православної церкви Різдва Богородиці, побудованої І884 року на місці старішого храму Відомі пробні марки номіналом 5 - червона, 10 - зелена, 20 - синя, 25 та 50 оливкові Марки Любомля не були в поштовому обігу через відхід австро-угорської армії з міста 3 XI 1918 року та зайняття його польськими військами Весь наклад готових марок було продано в Празі філателістичним торгівцям Проштамповані марки цієї серії штемпелем "Stadtpost Luboml" К и К Etapenpostamt" № 259, або № І80 зроблено приватно. Існуючі проштамповані пізнішого походження і зроблені для філателістичних цілей Марки Любомля цього випуску, на сьогодні, є великою рідкістю і потребують ще свого вивчення як сторінки нашої історії.