З ОПИСУ ЛУЦЬКОГО ЗАМКУ, СКЛАДЕНОГО УРЯДОВЦЯМИ ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ СІГІЗМУНДА II АВГУСТА

1552 р

1. ...Перша вежа, названа Воротня, яку повинна крити Кобринська волость; але на цей час покриття дуже старе і знищене. Від тої Воротньої [вежі], вшедши в замок наліво, стіна вся, аж до вежі Владичної, в доброму стані і правлена із скарбу господарського.

2. Вежа Владична також добре оправлена і покрита. Від тої Владичної вежі аж до третьої вежі, яка стоїть без оздоблення, гола. Цю вежу теж повинні крити кобринці, але на той час оздоблення старе і знищене. Від третьої вежі до дерев'яного будинку, що стоїть в стіні, також стіна без оздоблення, гола. Від дерев'яного будинку до мурованого палацу, що стоїть біля стіни, за Воротнєю вежею, стіна також не крита і не оздоблена, а гребеш на мурах всюди поламані.

Палац господарський” Цей господарський палац мурований, ремонт його почав робити небіжчик біскуп * Луцький — князь Фальчевський. Довжина палацу — 28 сажень **, ширина — 6 сажень. Висота його від землі аж до верха — 10 сажень. На цей час палац покритий по-італійськи, полив'яною черепицею. Каменю тесаного для дверей і вікон заготовлено достатньо. Вежі всі від землі до дерев'яної стелі мають висоту 5 сажень. Стіна оздоблена і висота її від землі до гори з гребенями — 4 сажені.

У тому замку є церква мурована святого Івана Богослова, є будинок білий, стіни дерев'яні, там є дві світлиці на поклітах соснових, а між ними сіни до пекарні; перед сіньми — ґанок, але крипіа згнила. Вздовж цього будинку виставлена світлиця і навпроти — комора на поклітах; ті хороми згнили, бо були нічим не покриті. Коло них, на другій стороні хором — світличка на поклітах, а навпроти ґанок, дуже старі хороми кухні, дві дерев'яні [кімнати] одна з них драницею покрита, обидві гнилі.

Гармата стоїть перед замком в пригородці без покриття. Ложе в неї оковане по-старосвітськи, але згнило. Колеса ковані, але шини з них майже всі обідрані. Сама гармата має вздовж півдев'ятої п'яді, кулі до неї — три п'яді, а всіх ядер кам'яних — 5. В замку повєт з двох сторін до муру пригорожений, а з третьої сторони — двері без замка і защипок, з четвертої сторони — нічим не пригорожено під тим повєтом.

Гармата окована по-старосвітськи, тримається одним обручем в ложі, а три обручі обламані, кулі до неї півтретьої п'яді, були довжиною 8 п'ядей.

Гармата бронзова також окована по-старосвітськи, під гербом вздовж 9 п'ядей, кулі до неї півтретьої п'яді, з-під ядер всі бучви * зібрані, а осі під тою гарматою нові.

Гармата бронзова звичайна, як мортира **, в ложі самому чотири обручі зняті, а одним — тримається. Колеса нековані, вздовж — 5 п'ядей. На ньому герб [іде малюнок] тим обичаем, з трьома ухами,, колеса до неї біля 4-х п'ядей, а куль [ядер] всього — 21.

Гармата бронзова на вежі від мосту, яка зветься Владичною [вежею]. її ложе оковане по-старосвітськи на простих колесах. Вилиті на ньому дві голови, саме ложе згнило, має вздовж — піввосьмої п'яді; тим звичаєм — герб [іде малюнок]; кулі до нього по півтретьої п'яді.

Ще гармат бронзових дві, одна довша — 8 п'ядей, а друга — піввосьмої; ложа старосвітські, кулі, як курячі яйця, залізні, але облиті свинцем, штук — 26.

Гармата бронзова на вежі Воротній, в ложі проста і згнила, довжина — 20 п'ядей, кулі до неї, як гусячі яйця, всі кулі залізні, облиті свинцем, 16 штук.

Дві гармати бронзові одної форми, по-старосвітськи в колодах приправлені, на простих колесах, всі згнилі. Вздовж мають по 8 п'ядей, кулі до них не менші курячих яєць. Всього [куль] — 16.

Гармата бронзова одна із скривленою головою лежить, розповідають, що, як місто горіло, то вона з вежі впала; довжина ЇЇ — 5 п'ядей, кулі до неї, як голубині яйця, бронзові, і е 50 кам'яних.

Є одна гармата розплавлена. Форм на кулі до всіх гармат у замку — 12.

Гаківниць *** —65, між тими гаківницями в деяких нема крюків;

київ до стріляння — 5; куль для гаківниць — 205; форм залізних 2 і кам'яних — 2, порохівниця — 1.

Порохи. Гарматного—дві солянки****; гаківничого—одна солянка; рушничого — 10 фунтів *****; сіри на порох — 20 фунтів; селітри — 1/3 солянки; свинцю — одна штука така, яку зможе підняти одна людина.

На вежі Воротній є схованка, то є скарбниця, до неї ведуть муровані старі сходи, по яких вельми важко сходити.

Пушкар замковий, якого звуть Гриць Веролович, осідлий понад три роки на тому замку. Із скарбу господарського іде йому 26 коп. грошей і повинен він робити порох із достатку замкового, скільки треба. Також оправляти гармати і гаківниці.

Територія замку самого вздовж від брами Воротньої, мимо Владичного будинку до стіни 55 сажень, ширина від кухонь до дерев'яного будинку — 48 сажень.

Колодязі. Колодязів з водою взагалі нема, а як потрібно води, то ріка Стир під горою замковою

тече.

Гора замкова. У брами Воротньої [вежі] мосту замкового — 10 сажень гори, і в тому місті рову — 4 сажені, а з другого боку від ріки Стира, то єсть від плитнипі —14 сажень, рову нема. З четвертої сторони від мосту до брами Воротньої — 17 сажень, рову нема.

Вежу Воротню повинні робити всі князі, пани і селяни повіту Луцького. Вона справлена добре із оводом ланцюгів.

Городні *: 1) городню від вежі Воротньої коло рову всі земляне обробляти повинні. Ідучи в замок у пригородку наліво князя Матвія і князя Андрія Федоровича Четвертин ських;

2) князів Сокольницьких**...

1. Воротня, яку повинні крити волості Кобринські.

2. Владичеська, яку повинний підтримувати із скарбів господарських староста Луцький.

3. Не має назви.

4. Перемильська.

5. Пінська.

6. Не має назви. Повинна утримуватись за рахунок маєтків костельних, церковних і владики Жидичинського.

7. Свинюхська.

8. Сокольницьких, Чарторийських і Хоплєвських князів.

9. Князів Чарторийських.

10. Архімандрицька, утримується за рахунок маєтків церковних.

1. Костел мурований біскупа Луцького.

2. Церква Св. Дмитра...

ЦДАДА, Литовська метрика, ф. 389, оп. 1, спр. 563, арк. 157—190. Оригінал,