Красінський Едвард

Луцьк - Варшава

Красінський Едвард

3 березня 1925 р. в м. Луцьк Волинського воєводства народився Едвард Красінський. Скульптор, художник, автор просторових композицій, інсталяцій і перфомансів, один з головних протагоністів польського неоавангарду 60-х і 70-х років ХХ століття.
1940 - 1942 навчався в Краківській Школі Прикладного мистецтва.
1945 - 1950 навчався в Краківській Академії мистецтв в майстерні професора Владислава Яроцького та Євгена Ейбіца.
Персональні та групові виставки:
1970 - музей Сучасного Мистецтва, Париж.
1978 - Бієнале, Венеція.
1988 - Париж.
1990 - Варшава.
1992 - "Польський авангард 1930 - 1990", Берлін.
1994 - "100 років європейського авангарду", Бонн, Берлін.
1995 5 березня - виставка-інсталяція «Нарешті в Луцьку». Саме так вирішив відсвяткувати своє 70-ліття на Волині.
Приїзд художника у Луцьк, та виставка в Замку Любарта, котру організував Начальник обласного управління культури Богдан Самохваленко. Художник був з дружиною Анкою Пташковською та донькою Пауліною.
1996 - Базель.
1997 - Варшава, Будапешт.
6 квітня 2004 - художник помер похований у Варшаві

Спогади Стефана Шидловського.

Ще за три роки до 70-ліття Едзьо почав планувати виставку в рідному Луцьку. Відомий фотохудожник Тадеуш Рольке, приятель Едварда, поїхав до Луцька. Українські художники та влада були в захопленні від ідеї. Спочатку виставка мала пройти в обласному музеї, але згодом Рольке вирішив провести її в Замку Любарта. До Луцька їхали автобусом туристичного бюро «Калінка». Серед присутніх була дружина Анка Пташковська, яка жила в Парижі і мала там свою галерею, та донька Пауліна. Виставка в Луцьку відбулась 3 березня 1995 року, вона повинна була стати поверненням Едварда в своїх спогадах до дитинства. Красінський побачив інший Луцьк. Там, де мала бути річка, була вулиця. Як виявилось, після війни річку засипали. Між старими будинками з’явилися нові. Із старих та нових лущилася фарба. Красінський всюди бачив блакить, в обрамлені вікон, дверей та дахів. Ще здалеку Едзьо побачив мури замку, але вони виглядали не так, як до війни. Едзьо був розчарований