Перша писемна згадка про селище датована 1537 роком.

1537 - Перша писемна згадка.
1577 році польський король Сигізмунд Август вручив грамоту Станіславу Мацієвському і дозволив перейменувати село Луків на містечко Мацієвичі (Мацеїв).

1667 - за Андрусівським перемир’ям Турійськ знову відійшов до Польщі В 1658 р. Мацеїв переходить у володіння магната Сапєги, який в 1668 р. продає графу Мйончинському. В 1795 р. після 3-го поділу Польщі Мацеїв разом з усією Західною Волинню потрапляє до складу Російської імперії. За переписом 1838 р. у Мацеїві було 279 дворів і близько 2 тис. населення. У 1577 році польський король Сигізмунд Август вручив грамоту Станіславу Мацієвському і дозволив перейменувати село Луків на містечко Мацієвичі (Мацеїв). Цього ж року містечку було даровано Магдебурзьке право.

1795 - під час третього поділу Польщі, у складі Західної України приєднана до Російської імперії.

1795-97 рр. входв до Волинського намісництва,

1797-19 рр. – до Волинської губернії. 1870 року в містечку нараховувалося 240 будинків і мешкало 1035 жителів. У цей час Мацейов прикрашали мурована церква, два костьоли, синагога, дві каплиці, діяли три цегельні, шість грабарень, дві миловарні, ґуральня і броварня. У 1907 році в містечку діяли земська лікарня та аптека. 1911 році в Мацеєві проживало понад чотири тисячі мешканців. Там розташовувались волосне управління, міська управа, пошта, телеграф, суд, духовне училище, двокласна школа. Містечко обслуговували 42 крамниці, підприємство з виготовлення вапна, паровий млин, завод на якому виготовляли черепицю.

В 70-х роках 19 ст.через північну околицю Мацеїва було прокладено залізицю, що сполучила містечко з Ковелем та Любомлем .

Перша світова війна, під час якої близько 60% чоловічого працездатного населення віком від 20 до50 років було мобілізовано в царську армію. При наближенні фронту у серпі 1915 року, царські власті примусово відселили на схід частину населення, а села палили, щоб залишити ворогові пустелю.

1870 року в містечку нараховувалося 240 будинків і мешкало 1035 жителів

1882 р. в Мацеїві було відкрито сільське училище.

1911 р. в Мацейові налічувалось 4126 мешканців. В місті було мурована церква, два костьоли, синагога, дві каплиці, діяли три цегельні, шість грабарень, дві миловарні, ґуральня і броварня, земська лікарня та аптека розташовувались волосне управління, міська управа, пошта, телеграф, суд, духовне училище, двокласна школа. Містечко обслуговували 42 крамниці, підприємство з виготовлення вапна, паровий млин, завод на якому виготовляли черепицю.

1915 р. містечко було захоплене частинами австрійської армії.

1920 -1939 - Мацеїв - під владою Польщі.

27 червня 1941р. - Мацеїв був окупований німцями.

18 липня 1944 р.

зайнятий Червоною Армією.

1946 - містечку повернена початкова назва Луків.

1940 -1959 р - містечко було центром Луківського району

Вересень 1939 року – вступ Червоної Армії на територію Західної України.

1940 до 1959 р - містечко було центром Луківського району.

З 1959 року селище ввійшло до складу Турійського району.