1287 - Перша писемна згадка про містечко Любомль. Іпатіївський літопис.

1264 - князем Володимиром Васильковичом побудована мурована церква св. Георгія, яка стоїть й понині. На той час в місті була одна з найбільших бібліотек богослужбових книг. Одна із частин Галицько-Волинського літопису писалась саме в Любомлі.
1288 - в Любомлі помер князь Володимир Василькович.
1340 - Любомль захопила Литва.
1392 - в Любомлі перебував польський король Владислав Ягайло. Місто йому так сподобалось, що на згадку, в 1412 році, він побудував костел, який зберігся до наших днів.
1521 - в місті була збудована синагога.

1541 - Любомль отримав Магдебурзьке право.

1569 - Любомль, котрий був власністю короля Сигізмунда ІІІ, відданий, як частина посагу, його доньці.

1569 - після Люблінської унії Любомль, як і все Любомльське староство не був включений в новоутворене Волинське воєводство, а увійшов до складу Хомської землі.

1659-1664 - містом володів гетьман України Іван Виговський.

1660 - Павло Тетеря займав в місті посаду адміністратора.

1671 - за рішенням польського сейму Любомльське староство було передане М. Вишневецькому, великому коронному гетьману Польщі.

1729 - в місті трапилась жахлива пожежа, яка розпочалась на жидівському житловому масиві. Після пожежі вціліли тільки кам’яні будівлі.

1768 - Любомль стає володінням великого польського магната, гетьмана Польщі, графа Браницкого Франциска Ксаверія Петровича (1732-1819рр.) в якості подарунку за врятоване на сеймовому засіданні 1762 року життя майбутнього короля Польщі. Станіслава-Августа Понятовського. Польські пани Браницькі особливо відзначились нещадною експлуатацією міщан, збирали податки в чотири рази більші передбачених. Окрім того, поводились з людьми як з кріпаками, котрі не мали власних імен і жили під відповідними номерами.

1782 - граф К. Браницький будує в місті палац, котрий існує й понині.

1795 - після третього поділу Польщі, Любомль належить до Російської імперії, місто стає волосним центром.

1812 - під час Вітчизняної війни в Любомлі проходила північна лінія дислокації військ третьої російської армії генерала О.П. Тормасова, тут же протягом певного часу розміщувався і його штаб.

1819-1849 -любомильщина власність графа В.Браницького. Графу належали пивоварний, цегельний, шкіряний заводи, трактир та десяток корчем.

1849 - царський уряд конфіскував володіння Браницьких.

1861 - скасоване кріпосне право. На селі панувала необмежена сваволя царської адміністрації. Проводилась русифікація українців.

1874 - прокладено залізницю (Ковель – Мацеїв - Любомль) і побудовано станцію. В цей же час окрім пивоварного заводу, чотирьох шкіряних підприємств та млина запрацювали три потужні млини, лісопильний та винокурний заводи.

1875 - відкрили двокласне училище та аптеку.

1915-1920 - місто перебувало під владою окупаційних військ – німецьких, австро-угорських, польських.

1921 - за Ризьким мирним договором у складі Західної України відійшла до Польщі. Польські окупанти всіма засобами придушували українську культуру, здійснювали політику насильницького ополячування українського населення. Закривались школи та культурно-освітні установи.

1930 рр. масова еміграція селянських сімей за кордон, зокрема в США, Канаду, Парагвай, Уругвай.

1939 - внаслідок акту Молотова-Ріббентропа гітлерівці та частини Червоної армії розпочали окупацію Польщі, відтак на волині встановлено ряднську владу. 4 грудня 1939 року увворюється Волинська область. Поряд з такими діями, як впровадження української мови, розвиток системи освіти, охорони здоров"я розпочалися насильницька колективізація, та політичний терор.





ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ
Успенська церква Пресвятої Богородиці, с. Радехів ( 1701 році).
Свято-Георгіївська церква в м. Любомль (1280-х років).
Костьол Святої Трійці (1412 році).