"Голоби" Наполеон Орда. папір, олівець, акварель, 21,3 x 28,5

 

ГОЛОБИ

Селище Голоби (27 км на південний схід від м.Ковеля) багато віків тому було укріпленим старослов'янським городищем, у XIII ст. було знищене після нападу татар. Пізніше частково відтворене село ввійшло у володіння Литовсько - Польських магнатів (XV ст.). Так, в одному з архівних документів того часу було записано: "В 1544 році, 29 вересня, в Бресті, королева Бона, дружина Сигізмунда І, видала указ, по якому вона уступила князю Сангушку придбане нею Луцьке войтовство, а собі бере маєтки з Мельницької волості - Бруховичі, Козлиничі, Головби..." Після смерті Бони, у 1557 році, всі її маєтки, у тому числі і Голоби, буди приєднані до королівських (Луцького замку). До 1669 року входили Голоби в склад Литовського князівства, постачали замок Литовського князя Любарта (про що свідчить запис у одній з книг Луцького замку: "на будівництво ... возять із Мельницької волості, люди господарські, ... села Козлиничі, Бруховичі, Головби...").
В другій половині XVIII ст. в центрі сучасного парку знаходився "дворець - палаццо" дворян Вільгів. Кругом палацу ріс розкішний сад, а поряд парк. Вся садиба була обнесена високим частоколом. З півночі її омивав глибокий і широкий став. Від нього тягнувся заповнений водою глибокий рів, який омивав садибу зі сходу і з півдня. Про минулу велич і розкіш садиби свідчить лише башта з ламаним дахом, яка служила раніше в'їздною брамою до палацу. Один із дворян Вільгів - Людовик Вільга, воєвода Черняховський, в 1783 році побудував нині існуючу церкву. Після смерті Людовика маєток став власністю його дочки Юзефи, яка вийшла заміж за Божедара Подгороденського. Пізніше господарями маєтку стали графи Ронкіри, яким він перейшов як посаг за дочкою Подгороденських. Їх дочка Марія Подлевська - М'яновська (управитель А.Г. Троць) була останньою поміщицею в селі Голоби.
Під час шляхетської Польщі в Голобах відбувалися великі торги, на які приїжджали купці з Литви та інших країн.
В кінці XVIII ст. Голоби, як провінційне містечко, входить до Царської Росії в складі Волинської губернії.
У війні 1812 року всі села Голобської волості були наповнені наполеонівськими військами, яким командував Шварценберг з головної квартири в Голобах. За повідомленнями Волинського єпископа Даниіла: "Не приятель здесь, как и везде, сопровождал свое пребывание грабежом и разорением". Георгіївську церкву вони перетворили на стайню. На території села по дорозі на Радошин відбувся запеклий бій між росіянами і французами. Під час звільнення у вересні 1812 року у Голобах знаходився штаб російського генерала Барклая де Толлі.
В 1863 році в Голобах будується залізниця Ковель - Голоби - Ківерці - Київ, а також залізнична станція. Через Голоби прокладається шосейна дорога, що з'єднувала губернський центр Волині - 1900 році внаслідок повстання селян залізнична станція була спалена. Нову станцію було збудовано в 1903 році, яка в основному збереглася і до наших днів.
Почалася перша світова війна 1914 - 1918 років. По річці Стохід довгий час проходила лінія фронту.


ГЕОРГІЄВСЬКАЯ ЦЕРКВА.
1783 р. Цегляна. Пам'ятник перехідного типу від барокко до класицизму з традиційною дерев'яною дзвіницею у формах народної архітектури Волині.
КОСТЕЛ МИХАЙЛА.
1711 - 1728 рр. Костел цегляний, обштукатурений, хрещатий у плані з прямокутною ризницею і паламарнею з виділеним в об’ємі прямокутним притвором і дзвіницею над ним. Первісний основний об’єм костелу складений з жолобкової цегли. Однонавову будівлю розширили за рахунок бічних приділів (рамена хреста), над апсидою – трьохсхилий, ризниці, паламарні і невеликого приміщення для сходів, що ведуть на хори. Приділи декоровані по кутах пілястрами, основний об’єм підпирають із заходу по кутах два невеликі контрфорси. Склепіння циліндричне, з розпалубками. Над вікнами приділів – білокам’яні хрести. Фасади пам'ятника позбавлені декору.Стіни і зводи усередині розписані темперою (18 ст.).
УСАДЬБА.
Пам'ятник архітектури підйому парадного палацевого будівництва. Садибні ворота, друга пол. 18 ст. Це був головний в'їзд у садибу (18 - 19 ст.), розташовану в центрі селища і займав велику територію, з густим парком і звіринцем, оточеним високою цегеляною стіною. До кінця 19 ст. в'їздні ворота вже були єдиним спорудженням, що залишилося від первісної забудови. Паркова територія при реконструкції селища була прорізана вулицею і в'їздні ворота утратили своє пряме призначення. Ворота цегельні, прямокутні в плані, з арковим проїздом (закладений). Покриті четирьохскатним дахом із заломом. Садибний будинок, поч. 20 ст. Побудований на фундаменті зруйнованого палацу, пізніше перебудовувався. Цегеляний, двоповерховий, у плані складної конфігурації. Недалеко від садиби, по іншу сторону вулиці, піднімаються дві паркові скульптури 18 ст., що є виразним прикладом монументальної пластики Волині. Література:
Література:
Державний реєстр національного культурного надбання (пам’ятки містобудування і архітектури України) // Пам’ятки України: історія та культура. – 1999. – № 2-3. – С.51.
Крощенко Л., Осадчий Є. Аріанська пам’ятка архітектури XVI ст. у Голобах // Архітектурна спадщина України: Нац. особливості архітектури народу України. – К., 1995. – Вип. 2. – С.197–200.
Михаила костёл (пгт. Голобы) // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – К., 1985. – Т.2. – С.84.
Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. – К.: Наук. думка, 1987. – 736 с. Про Михайлівський костел – с.71.
Теодоровичъ Н.И. Голобы // Теодоровичъ Н.И. Волынь въ описании городовъ, местечекъ и сёл. – Почаевъ, 1903. – Т.5. – С.414–425. Про Михайлівський костел – с.421.