Глувко Ростислав

Кременець - Лондон

Глувко Ростислав

8 травня 1927 - Глувко Ростислав Олександрович народився м. Кременець, Волинського воеводства. Живописець і графік. 1940 - висланий до Казахстану.
1942 - з польськими військами виїхав через Іран до Палестини.
1947 – згодом через Італію у Велику Британію.
1951 - закінчив Гаммерсмітський мистецький коледж в Лондоні, викладачі Л. Андерв, К. Вейт, Г. Райдер.
4 березня 1990 року помер в м. Лондоні. Його прах, згідно із заповітом, у 1991 році перевезено до м. Кременця й поховано на Туницькому цвинтарі в могилі батька. У 1997 році, уперше після смерті художника, його живописні роботи експонувалися в Кременецькому краєзнавчому музеї.
2009 - в Національному художньому музеї України (м. Київ) відбулося урочисте відкриття виставки картин та ікон мистця.
2010 - на базі Кременецького гуманітарно-педагогічного інституту (нині обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Т. Шевченка) відкрито кімнату-музей художника, де представлено твори, подаровані його донькою С. Глувко.
Працював у галузі книжк. графіки. Автор ікон та композицій на теми українського фольклору, плакатів, листівок, значків. Сюжетні композиції з люд. фігурами потрактов. у помірков. примітивізмі. Більшість ікон – у модер., спрощ. стилі, деякі нагадують нар. малюнки на склі. Учасник виставок від 1982.
Персональні у Кінґстоні (1978), Лондоні (1980, 1982, 1985), Детройті (США, 1980), Манчестері (1981) та Брадфорді (1982 Велика Британія), Торонто (1985).
брав участь у Всесвітній виставці українських мистців у Галереї канадсько-українського мистецтва.
Художник проілюстрував англомовне видання «Тисячоліття християнської культури в Україні» (Лондон, 1988),
Видано кн. спогадів «Memorabilia» (Л., 2003)

Твори

«Автопортрет» (1950),

«І. Мазепа. Фантазія» (1976),

«Козака несуть» (1978),

«Річмонд-парк», «Венеціанська лагуна» (обидва – 1980-і рр.),

«А в тую святую та неділеньку рано» (1981),

«Похорон П. Куліша» (1981, 1984),

«Гамалія» (1984),

«Маруся Чурай» (1989);

ікони:

«Спаситель» (1976),

«Матір Божа», «Богоматір з Ісусом», триптих «В’їзд до Єрусалиму», «Св. Павло» (усі – 1978),

«Борис і Гліб» (1979),

«Св. Юрій», «Пантократор» (обидві – 1982),

«Хрещення України», «Ісус Христос» (обидві – 1986),

«Феодосій Печерський» (1988)