На головну

Іван Федоров Федорович
1510-1583

Острог

Надмогильна плита І. Федоровича у Львові, малюнок із зліпку А.С. Уварова



1491 року українська діаспора в тодішній польській столиці Кракові ініціювала друк кириличним шрифтом книг за допомогою друкаря Швайпольта Фіоля на церковно-слов'янській мові.

І. Федорович видав 13 - окремих бібліографічних видань

6 ВИДАНЬ ВИДАВ НА ВОЛИНІ В М. ОСТРОГ :

- ЧИТАНКА "Азбука"- 1578
- БУКВАР - 1578
- НОВИЙ ЗАВІТ З ПСАЛТИРЕМ - 1578
- ПОКЖЧИК "Книжка, собраніе вещей ..." 1580
- ХРОНОЛГІЯ Андрія Римші - 5.05.1581
- ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ - 1580-1581









ЧИТАНКА "Азбука" 1578р.

Двомовна греко-слов'янська книжка для читання ("Азбука"). Зберігся лише один її примірник.

Азбука
"Азбука" 1 сторінка. Присвята князю К. Острозькому
Азбука
Герб князя К. Острозького 2 сторінка.
Азбука
"Азбука" 3 сторінка. Грецький алфавіт
Азбука
"Азбука" 17 сторінка.Молитви на грецькій та церковно - слов'янській мові
Азбука
"Азбука" 16 сторінка. Віньєтка-герб.

Азбука
"Азбука" 25 сторінка. Граматика.
Азбука
"Азбука" 61 сторінка. Азбука для читання.
Азбука
"Азбука" 40 сторінка. Орфографія.

БУКВАР 15 червня 1578 р.

         Буквар містив просвітницькі тексти староболгарською мовою, азбуки грецькі, церковнослов'янські. 1572 році польський сейм дав змогу дітям українських міщан, магнатів, поміщиків навчатися українською мовою, а для цього потрібні були підручники. І є всі підстави вважати, що виданий  Буквар був першою навчальною книжкою високого рівня, яку використовували не лише на українських, а й загалом на литовсько-польських теренах.

 

Буквар
Буквар Початкова сторінка
Буквар
Буквар
Буквар
Буквар
Буквар
Буквар

НОВИЙ ЗАВІТ З ПСАЛТИРЕМ 1580

        Видання досить великого формату, надруковане дуже дрібним шрифтом. Основну частину становлять традиційні тексти — Псалтир та новозавітні книги (Чотириевангеліє, Апостольські діяння та послання, Апокаліпсис Іоанна). Компонування книги було здійснено самим Іваном Федоровим. Особливе значення має у книжці титульний аркуш, набраний більшим шрифтом, ніж текст, і вимощений у дереворитну оздобну рамку. Книга мала 494 аркушів або 988 сторінок. У передмові Книги Нового завіту численні цитати з Євангелія, Апостола і Псалтиря позначені хрестиком або двома рисками, а на полях їх джерело. На сьогодні відомо місцезнаходження 48 її примірників.

Новий Завіт з Псалтирем
"Новий Завіт з Псалтирем"
Новий Завіт з Псалтирем
"Новий Завіт з Псалтирем"
Новий Завіт з Псалтирем
"Новий Завіт з Псалтирем"
Новий Завіт з Псалтирем
"Новий Завіт з Псалтирем"
Новий Завіт з Псалтирем
"Новий Завіт з Псалтирем" Титульний лист.

"Новий Завіт з Псалтирем"
Малий сигнет  із Нового Завіту
"Новий Завіт з Псалтирем" Видавничий знак І. Федорова
Новий Завіт
"Новий Завіт з Псалтирем"

ПОКАЖЧИК. "КНИЖКА" ТИМОФІЯ МИХАЙЛОВИЧА. СОБРАНИЄ ВЕЩЕЙ НУЖНЕЙШИХ. 1580

     Перший в історії вітчизняної бібліографії абетково-предметний покажчик до Нового завіту з Псалтирем, за допомогою якого можна швидко знаходити ново заповітні тексти. ("Книжка, собраниє вещей...") Укладений Тимофієм Михайловичем. Видання поєднує риси предметно-тематичного покажчика до книги Нового завіту і збірки новозавітних афоризмів. Була видана Іваном Федоровим в 1580 на 52-х нумерованих аркушах. герб К. Острозького той самий, що і в Новому завіті. Збереглось 13 примірників.


"Покажчик"
Збiльшити
"Покажчик"
Збiльшити "Покажчик"

"ХРОНОЛОГІЯ" АНДРІЯ РИМШІ 1581

Збiльшити

"Хронологія Андрія Римші"

Збiльшити

"Хронологія Андрія Римші"

ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ 1581

           Перша друкована Біблія на слов'янській мові. Тираж не більше 1500 екземплярів. До нашого часу збереглось біля 250 книг. Книга мала 1256 сторінок по 50 рядків в 2 стовпчики. Вона нараховує 628 аркушів, оздоблена ксилографічною титульною рамкою, гербом князя К.К. Острозького і видавничим знаком Івана Федорова. Заставки острозького видання Біблії содержат орнаментальні мотиви, які в той час були поширені в українській рукописній книзі. Своєрідність Острозької Біблії яскраво проявилось і в широкому використанні в'язі: нею набрано 78 рядків, причому окремі заголовки виконані в'язью червоного кольору. При виданні Біблії Іван Федоров використав папір 18 різних пепероробних майстерень, польських і українських, а всього в ній використано 50 водяних знаків. Це наприклад, герб "Еліта" - майстерня українського села Ліфчіци, герб "Сокира" - характерний для майстерні Тенчіньскіх та інші.  Острозька Біблія стала зразком, по тексту, для московських видань Біблії.


Острожська Біблія 1581, Старославянський-Український.......>>>


ostrog _bib

ostrog _bib
"Біблія"
Острожська Біблія
"Біблія"
Титульний лист.
ostrog
"Біблія" Титульний лист.
Острожська Біблія
"Біблія"
ostrog _bib
"Біблія"
Острожська Біблія "Біблія". Заставка з першої сторінки ostrog _bib
"Біблія". Ініціал В, флористична кінцівка Титульний лист.
ostrog _bib "Біблія" ostrog _bib
"Біблія" Кінцева сторінка.
ostrog _bib
"Біблія"
Ostrog
"Біблія"

000


Пандекти


Анисим Михайлов Радишевский
Устав. Москва. 1610 р.
Московський друкар Радишевський Анисім Михайлович (майстер з Волині). Друкуючи в Москві Устав церковний (1610), Радишевський запозичив частину передмови з Острозької Біблії, замінивши ім’я князя Острозького на російського царя Василія Шуйського.
W