Галшка Василiвна Гулевичiвна.

Народилася Галшка Василiвна Гулевичiвна ймовiрно в селi Затурцi (нинi Локачинського району Волинської областi), що на рiчцi Турiї ( притоцi Прип'ятi) 18 грудня 1575 року. Є чимало документiв, якi свiдчать на користь цього припущення: податковi, купчi та iншi, якi стосуються родини Гулевичiв з 70-80-х рокiв, про те, що вони найбiльше жили саме в Затурцях. День народження Галшки Гулевичiвни визначаємо за документальним свiдченням, що її iменинний день був 9 грудня, тобто нинi має вiдзначатися 18 грудня (бо в 1575 р., коли Галшка народилась, рiзниця мiж юлiанським i астрономiчним календарями складала 9 днiв, а вже пiсля реформи 1582 року вона становила 10 днiв).

Iз Предкiв Галшки вiдомий її дiд Феодосiй Гулевич, який жив у першiй половинi XVI ст., був Луцьким єпископом (в миру носив iм'я Феодор). Вiн мав багаточисельну родину, але овдовiвши, прийняв чернечий чин i отримав єпископський сан. У Феодора було п'ять синiв: Григорiй, Михайло, Василь, Роман i Януш.

Григорiй Гулевич - хорунжий Волинський був одружений з Магдалиною Дахновською i мав трьох синiв: Григорiя, Федора, Iвана та шiсть дочок: Ганну, Богдану, Марушу, Катерину, Софiю, Настю. Помер в похилому вiцi в 1 596 роцi.

Михайло Гулевич - не займав нiяких посад, був одружений з Настею Мнiшек-Ворковською, помер ранiше вiд усiх братiв, залишивши малолiтню дочку Марiю, якою опiкувалися його брати Василь, Григорiй та Роман, що стало причиною багатьох непорозумiнь мiж ними та матiр'ю дiвчини.

Роман Гулевич - пiдстароста Владимирський, був одружений з Пелагеєю Матвiївною-Сиропятиною, мав дiтей Федора, Михайла та Дем'яна. Цiкаво, що цей Дем'ян був одружений, вiрогiдно, з сестрою матерi Галшки, або якоюсь її близькою родичкою (Настею Патрикеївною, дочкою Кременецького пiдкоморiя Iвана Патрикiя з Курозвон).

Януш Гулевич - посади не займав, мав дiтей: Ганну, Настю, Феодору Михайла та Миколу. Саме цей Микола мав дочку Ганну Гулевичiвну, що була одружена в першому шлюбi з Лаврiном Лозкою, пiдчашим Київським (рiдним братом Степана Лозки). Якщо Януш - рiдний брат Галшкиного батька Василя, то його син Микола Галшцi приходився двоюрiдним братом, тодi дочка Миколи Ганна Гулевичiвна - це Галшкина двоюрiдна племiнниця.

Найбагтшим з синiв був наймолодший - Василь Гулевич, вiн займав також i найвищi громадськi посади. До 1565 року Василь був пiдстаростою Владимирським, а потiм возведений у звання войськового Владимирського. В першому шлюбi вiн був одружений з Оленою Волчковною-Жасковською i прожив з нею всього два роки (1557-1559), дiтей вiд цього шлюбу мабуть не було, а можливо це була дочка Ганна. В 1570 роцi вiн був одружений вдруге з Наталкою Патрикеївною, яка стала матiр'ю трьох синiв: Андрiя, Михайла, Бенедикта й Галшки, можливо й Ганни. Таким чином Галшка мала й рiдну сестру Ганну Гулевичiвну. Ця Ганна була одружена з князем Юрiєм Пузиною. Рiд Пузин, як i рiд Гулевичiв, чи не найдовше з української шляхти тримався праволавної вiри. Впродовж усього XVII ст. не згадується жодного католика з цiєї родини. Юрiй Пузина був серед тих дворян, якi обирали депутатiв на Люблiнський з'їзд, вiн же був братчиком Луцького Братства. Його прiзвище є пiд протестом Волинських шляхтичiв проти утискiв православних католиками (АЮЗР.- ч. I, т. IV, ст.348).

Василь Гулевич, батько Галшки придбав село Затурцi в 1570 роцi та влаштував тут фiльваркове господарство, з якого мав великi прибутки. Це село дуже давнього походження, тут iснувало городище ХIII столiття, а також феодальний замок з ровом i кам'яними стiнами. Його залишки в народi й досi називають "городець". Першим власником цього села був магнат Затурецький, звiдси й назва. Одночасно з цим селом Василь Гулевич придбав також кiлька навколишнiх сiл: Несвiч, Торчин. В дитинствi Галшка також часто бувала в Воютинi, де жили її родичi (нинi Луцький район).

Ганна Гулевичiвна, племiнниця Галшки, як уже зазначалося, була одружена з рiдним братом Степана Лозки - Лаврiном Лозкою i жила також на Київщинi. Часто дослiдники плутали цих двох жiнок. Тим бiльше, що й Ганна (Анна) Гулевичiвна-Лозчина фундувала на школи та монастирi в Києвi, про що є чимало документальних записiв, наприклад: "Випис iз книг гродських воєводства Київського 3 червня 1629 року про пожертвування Ганною Гулевичiвною Лаврiновою Лозкиною Кирилiвському монастирю плацу в Києвi" - Оп. № 7 (Описание рукописей церковно-археоло-гического музея при Киевской духовной академии. - Составил Н. Петров, Выпуск I, К., 1875, ст. 185). Вона жила ще в 1651 роцi. Мала маєтки: Красну Луку з двома руднями на рiчцi Талi (Радомишльський повiт на пiвнiч вiд Iванкова), Мойсейковщина, село Феневичi, Обчитель (Оцитель) i неiснуюче нинi поселення Лавринiв (Лавринiвка), назване так за iменем її чоловiка Лаврiна Лозка. Овдовiвши, Ганна в другому шлюбi була за Ярошем Кирдеєм-Козинським.

1615 г. был основан Братский Богоявленский монастырь. Он был возведен на земельном участке на киевском Подоле, который подарила братчикам Елизавета (Галшка) Гулевич. Супруга Мозырского маршалка Стефана Лозки, Галшка в первом браке была замужем за Христофором Поцеем, сыном будущего униатского митрополита. В отличие от семьи Поцеев, в которой господствовали униатские настроения, Галшка оставалась верна Православию. По этой причине она серьезно рассорилась с родней первого мужа. Возможно, что передача собственного наследственного владения под православный монастырь мыслилась Галшкой Гулевич как своего рода компенсация за урон, нанесенный православным киевлянам со стороны ее свекра - униатского митрополита Ипатия, захватившего в Киеве ряд храмов.