15 лютого 1898 - народився у Луцьку Волинській губернії, Російської імперії.
Художник та гравер, представник Паризької школи.
1915 - 1922 - навчався живопису в Академії образотворчих мистецтв у Відні. Ілюстрував журнал «Die Muskete», де відбулася перша виставка його творів.
1923 - поїхав до Берліна, працював рисувальником у газетах «De Petit Parisien», «L'Intransigeant», «France-Soir». та взяв участь у кількох виставках графіки. У тому ж році він прибув до Парижа і переживає короткий кубічний період
1929 - він отримав французьке громадянство.
1929 - малює ілюстрації до різних казок і романів.
1932 - виходить літографічний альбом з передмовою Андре Салмона.
1936 - брав участь у Міжнародній виставці гравюр з дерева у Варшаві.
У 1937 році він співпрацює з журналом « Наші художники» («Nos artistes»)
1928 - музеї Москви та Києва починають закуповувати його гравюри
- одружився зі своєю моделлю Жанною Блондо Адлен
(1902 – 1997). Працював у своїй студії в Парижі, у Лімузені та Ніцці. Художник залишався активним до кінця свого життя.
1955 - Арман Лану публікує монографію про Адлена.
1960 - виходить альбом гравюр на тему цирку «Паризький клоун».
1963 - Пітер Макорлан пише передмову до свого останнього альбому «Іль де Франс».
21 січня 1980 - помер у своїй студії у віці 81 рік (X округ Парижу, Париж, Іль-де-Франс)
Член Спілки художників у Франції. Виставлявся в салонах Independent (кілька разів з 1926), Autumn (з 1927), Tuilery, Surindépendants (1948). Брав участь у виставках художників у кав’ярні «Ла Ротонда» (1925), «Чез Фаст» (1927/1928), організованих Комітетом, «Франція-СРСР» (1945) і Союзом радянських патріотів (СРП) (1945), «Художники в Паризькій школі» (1961) та ін. 1935 році провів свою першу персональну виставку «Цирк і музичний зал» (мюзик-хол фойє братів Амар). Після війни провів близько двадцяти персональних виставок у паризьких галереях «de Seine» (1950, 1952), «De l'l'lnstitut» (1953), «Zack» (1956, 1960), «Bénézit» (1964, 1967, 1970, 1972, 1974), «Ж. Шарпантьє» (1974) та інших, у містах Сен-Ірек (департамент Верхня В’єна) (1961, 1966, 1973) та Ла-Напуль (департамент Приморські Альпи) (1970, 1972, 1974), «Ж. Шарпантьє» (1974) та інших. 1964). У 1959 році французький уряд придбав його картину (пейзаж) для Каннського музею. Виконував ілюстрації для різних видань бібліофільського журналу, у 1959 р. випустив альбом «Паризькі клоуни» у виконанні 1963 р. літографією книги «Іль де Франс». (1953), «Zack» (1956, 1960), «Bénézit» (1964, 1967, 1970, 1972, 1974), «J. Charpentier» (1974) та ін., у містах Сент-Ірек (деп. Верх. -В'єнна) (1961, 1966, 1973) і Ла-Напуль (департамент Приморські Альпи) (1964). У 1959 році французький уряд придбав його картину (пейзаж) для Каннського музею. Виконував ілюстрації для різних видань бібліофільського журналу, у 1959 р. випустив альбом «Паризькі клоуни» у виконанні 1963 р. літографією книги «Іль де Франс». (1953), «Zack» (1956, 1960), «Bénézit» (1964, 1967, 1970, 1972, 1974), «J. Charpentier» (1974) та ін., у містах Сент-Ірек (деп. Верх. -В'єнна) (1961, 1966, 1973) і Ла-Напуль (департамент Приморські Альпи) (1964).
1959 році французький уряд придбав його картину (пейзаж) для Каннського музею. Виконував ілюстрації для різних видань бібліофільського журналу, у 1959 р. випустив альбом «Паризькі клоуни» у виконанні 1963 р. літографією книги «Іль де Франс».
1981 - в галереї Shamir в Тель-Авіві пройшла його меморіальна виставка, присвячена пам’яті художника
Мішель Адлен

Бібліографія:

Живопис

Графіка

Різне